Читачі рекомендують

Альбіна Діденко

"КХэллоу всім ажнабійкам нашим українським :-), що в перекладі з ліванського  "іноземка", ох і прекрасно нас таки величають султани-мусульмани, для них ми Роксоланочки в паранджаночках, ганчірочка на оченята і гуляй собі сміливенько. Ні в якому разі(!) не хочу образити іншу країну своїми латентними вираженнями. Книга справді побудована на жартівливому жанрі, що без сатиричної нотки, тут таки не обійтися. Але, окрім гумору тут присутня і розгорнута форма ліванського говору, ось деякі із них (Ліван-Україна):

1) ШАТРА- МОЛОДЧИНКА;

2) УАХІД- СИН КОТРИЙ БЕЗ ПАРИ;

3) ХАЛАС- КРАПКА;

4) АЛЛАХ-БОГ(можливо хто не зна :-));

5) АЙ ЕМ ГРУТ- це коли не знаєш, що відповісти, просто занеси собі в нотатник і промовляй в будь-якій ситуації. Бува, їдеш в тролейбусі і якийсь дядько чихане, так і ти у відповідь йому з дуже серйозним обличчям: ай эммммммм грут. Також можна використовувати і замість матюка. 
І культурно, і гідність врятуєш :-) ;

6)ХАБІБТІ- ласкаве звертання до незнайомої людини. В нас прийнято: Ей ти, як там тебе... мммммм... ходи туди, і все буцім-то;

7) КІФАК/КІФІК(чол/жін)- ЯК У ВАС СПРАВИ.

8) МЕРСІ-ДЯКУЮ.

Мені подобається ця книга, бо вона багата на іноземні мови, менталітет цієї країни не має обмежень. Люди, як описує сама авторка - вільні (це як подивитися і з якого боку) і не мають за собою лантуха накопиченого мотлоху. Тобто віруючі, а там де віра—немає місцю образи. І звісно, що гумору, тут дійсно вдосталь :-) я називаю це правильною стрілою в бік черевної порожнини за допомогою лоскотного сміху. Смійтеся та хутчіш одружуйте на собі ліванців, хлопці колоритні, свекрухи та мами чоловіків, як манна кашка, що впала з неба. Амінь. Це не жарт, якщо що."

                              Альбіна Діденко