Про українську хустку

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

У бібліотеці-філії № 5, спільно із Полтавським обласним краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського протягом 2-х років повномасштабної війни проходять масові спільні заходи у рамках проєктів моєї програми. 

У 2022 році їх було 6 для дорослих та дітей, 2023 року теж 6 (4  перейшли з 2022 року). І ось в січні розпочався новий проєкт «Про українську культурну спадщину» разом із відділом етнографії цього найстарішого  закладу культури Полтавщини. Марія Пісцова, завідувач цього відділу, яка першою прийшла в мою програму роботи з переселенцями в Полтаві,  розповіла переселенцям із Харкова, Лозової та Новоайдара, Лисичанська  та читачам бібліотеки про українську хустку. Дякуємо Марії Пісцовій за цікаві заходи. 

Споконвіку українки носили хустку, яка вважалась оберегом, символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Говорячи про роль хустки в культурі, перше  – це зв’язок поколінь.    

Пані Марія зауважила на відеопрезентації, що хустки були переважно білого кольору, в цьому полягає національний характер української хустки. Крім білих хусток покривали голову і білим рушником. Товщина ниток і кількість шовку на рушнику свідчили про достаток сім’ї. Молоді жінки прикрашали рушники віночком з чорнобривців. Колись хустки в Україні вишивалися шовком. Найчастіше зустрічалися червоні, сині, зелені, жовті та рожеві нитки. Орнамент на хустках був переважно геометричний, а вже у 18-ому столітті увійшов у моду рослинний орнамент – квіти троянд, васильків, гвоздик. Зрідка на старих українських хустках можна зустріти зображення птахів: півників, голубів… Часто вживана і найпростіша композиція узору хустини — хвиляста лінія. Також  окрім узорів рослинного характеру, бувають  геометричні. Якщо кути хустини зашивали густим узором, то простір у середині лишали без прикраси або заповнювали дріб­ними квадратиками, ромбами, трикутниками. Вишивали переважно червоними нитками, іноді додавали синіх або жовтих, однак ніколи не використовували тільки синього чи жовтого кольорів. Важливу роль відігравала хустина у побуті козацької старшини. Нею пишалися, дорожили, вона була прикрасою та виявом добро­буту власника. В описах майна старшин занотовано низку коштовних вишитих хусток. У реєстрі майна хвастівського полковника Семена Палія записано: „Дві хустки шовкові з ту­рецьким узором, квіти шиті сріблом. Різних шовкових хусток, шитих золотом і сріблом, штук 56; хусток самим золотом і сріблом шитих 31; волоських хусток 2 — одна вишита, а друга ткана золотом. Три турецькі хустини, вишиті самим шовком".

Сьогодні яскраві хустки поступово завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць всього світу. Дякуємо пані Марії за змістовну та цікаву розповідь, а  пані Ірині за технічне забезпечення заходу, співробітникам бібліотеки № 5 за книжкову виставку, яка продовжує цю тему, та гостинність.

 Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ