У Київській книгарні «Збірка» я натрапила на книгу «Нечуваний Нечуй» Максима Тарнавського. Я швидко її прочитала і була дуже вражена творчістю Нечуя-Левицького, його багатющою літературною спадщиною.
Творчість письменника вкладалась у мене вдома у трьохтомне видання за радянських часів. Недавно у бібліотеці я взяла його книгу «Єремія Вишневецький». Повість спочатку читалась легко. Поетичні описи чарівної української природи, побуту багатих і бідних людей, козаків, жидів. Але мене вразила кількість повстань і народних героїв, які боролися за визволення народу від поляків, московитів, татар. Боролись за свою православну віру, проти покатоличення і ополячення українського народу.
Все це описується на протязі життя Єремії Вишневецького, внука знаменитого Байди Вишневецького і племінника Петра Могили. Єремія був злою і жорстокою людиною. Хвалився скількох козаків підняв на палі і скільки придушив повстань, щоб вислужитись перед польським королем і збагатитись ще більше.
Народ повстав проти гнобителів. Гонта, Залізняк, Іван Наливайко і ще багато невідомих нам сміливців, які боролись, бо хотіли жити вільно на своїй землі. Рвали Україну з усіх сторін, а люди жили і виживали.
Дуже цікаво описані історичні події і читається легко. Про описи природи й казати нічого. Краще Нечуя-Левицького, мабуть, і зараз ніхто так не описує. Я ще зі школи пам’ятаю уривок із «Миколи Джері». Пропоную прочитати частинку історії українського народу.
Надія Кузьменко, читачка бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар