Дивно, як книга про мафію, у якій за сюжетом не бракує жорстокості та небезпек, може здаватися
настільки цілющою та затишною. Для мене такою стала «Верховна жриця» Мішель Херд. Я буквально читала її з сердечками в очах. Мішель Херд вдалося створити дивовижний контраст: поки навколо героїв руйнується світ і свистять кулі, всередині їхнього маленького Всесвіту панують абсолютний спокій, довіра і тиша. Це саме те, що лікує душу під час читання. Історія непроста, місцями болісна, адже обоє героїв пережили страшні втрати.
Але те, як дбайливо вони ставляться до травм одне одного, просто підкорює. Він стає її охоронцем у небезпечному мафіозному світі, захищає від ворогів і допомагає їй, сильній лідерці, відчути себе справжньою королевою. Мене захоплює характер головного героя: у ньому немає егоїзму чи бажання підкорити, лише зріла повага та відданість. Він доводить, що сильні жінки теж заслуговують на те, щоб їх захищали, а справжня мужність криється в турботі, повазі та вмінні бути надійним тилом. Для мене ця історія стала прикладом того, якими мають бути ідеальні стосунки в книгах. Коли автор не намагається заробити на дешевій драмі, зловживанні чи емоційних гойдалках, а показує зріле, усвідомлене кохання.
Тепер планка піднята дуже високо, і знайти щось настільки ж якісне в цьому жанрі буде непростим завданням.
Альбіна Діденко, користувачка бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар