Видатний письменник, льотчик і богослов Антуан де Сент-Екзюпері

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні розповім вам, шановні читачі блогу «Бібліомозаїка», про культурно-мистецький марафон одного літнього дня для переселенців в моїй авторській програмі.

Антуан де Сент-Екзюпері народився в Ліоні, у Франції 29 червня 1900 року. Родина походила зі старовинного роду перигорських дворян. Антуан (його звали Тоніо) був третім з п’ятьох дітей, у нього були дві старші сестри – Марі-Мадлен “Біше” і Симона “Моно”, молодший брат Франсуа і молодша сестра Габріелла “Діді”. Коли Антуану було 4 роки, його батько помер від внутрішньомозкового крововиливу. Початкову освіту він здобув у школі братів-християн св. Варфоломія. З 1908 по 1914 рр. Антуан  навчався в єзуїтському коледжі Сент-Круа. У повітря юнак вперше піднявся в 1912 році. Машиною керував видатний льотчик Габріель Вроблевські. У 1919 році майбутній письменник записався вільним слухачем в Національну вищу школу витончених мистецтв, на архітектурне відділення. 1921 рік став поворотним в його долі. Молоду людину призвали до армії, і він був записаний в Страсбурзький полк винищувальної авіації. Після успішного складання іспиту він отримав права військового льотчика, а вже у  1922 році  – отримав звання молодшого лейтенанта. Рік по тому він потрапив в першу в своєму житті авіакатастрофу, результатом якої стала черепно-мозкова травма. Після комісування Антуан перебрався до Парижа і присвятив себе літературній творчості. Але сумувати по небу він не перестав. У 1926 році Екзюпері отримав посаду пілота в компанії “Аеропосталь”. У цьому ж році, отримавши посаду начальника проміжній станції на краю Сахари, він написав роман “Південний поштовий”. У 1931 році Екзюпері випустив роман “Нічний політ”, який отримав престижну літературну премію “Феміна”. У цьому ж році він познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Консуело з Сальвадору, вдовою відомого письменника Гомеса Карило. Ця чарівна і освічена жінка стала його музою. і прототипом Троянди у казці. Основою композиції повісті-казки "Маленький принц" є прийом мандрівки та діалоги. У сюжеті "Маленького принца" відбилися деякі деталі біографії автора (зокрема, льотна служба, аварія в пустелі, захоплення малюванням, глибокий зв'язок з дитинством тощо). Цікаво, однак, що із цих елементів письменник створив не реалістичну розповідь про власне життя, а казку про фантастичну мандрівку вигаданого персонажа. Навесні 1935 року, будучи кореспондентом газети “Лара Суар”, Екзюпері відвідав Радянський Союз. Свої враження письменник докладно описав у п’яти невеликих оповіданнях. Він був першим західним письменником, який намагався в письмовій формі осягнути сутність сталінізму. 

У 1938 році письменник випустив роман “Планета людей”, який багатьма критиками визначений, як “ода гуманізму”. Залишилася незавершеною книга «Цитадель», яка побачила світ у 1948 р. За всю свою кар’єру пілота Антуан де Сент-Екзюпері зазнав п’ятнадцять авіакатастроф. Про це розповів Владлен Орлов, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Полтавського музею авіації і космонавтики на традиційному музейно-мистецькому фесті «Червона троянда Маленького принца», котрий започаткував у музеї 8 років тому. В. Орлов 29 червня 2023 року презентував нову діючу фотолокацію, присвячену постаті Антуана де Сент-Екзюпері.

Не всім відомо, що Екзюпери володів дивними екстрасенсорними здібностями. Сент-Екзюпери розгадував характер і стиль, особистість. Він швидко розрізнював позикове, чуже в тій людині, до якої придивлявся, і старався відновити його справжнє «я» так само, як, слухаючи старовинну пісню, старався очистити її від нашарування, щоб відкрити первинну мелодію…

Переселенцям із Луганської області, Лисичанська та Краматорська сподобалося, як неординарно відкрив цей захід Андрій Пушкарєв, директор Полтавського музею авіації і космонавтики, ознайомивши присутніх останнім політом французького льотчика і письменника 31 липня 1944 року.

Ми переглянули всю програму фесту у рамках мого проєкту «Мистецький калейдоскоп». Гарне враження на присутніх справило відкриття персональної виставки графіки «Казки для Іванка» Олени Перепелиці, відомого в місті книжкового ілюстратора, де показано 18 красивих і світлих робіт талановитої полтавки. Пані Олена є не тільки педагогом і графіком, вона ще й прекрасним дизайнером, як і її батько. 

Зацікавила переселенців і виставка «Мистецтво маленьких кроків» , де представлено 14 робіт творчої майстерні «Маленький Принц» Ігоря Шипуліна. Пан Ігор розповів про кожного юного митця-учасника вернісажу. Хвилююче і щемливо було слухати листи про Францію часів ІІ Світової війни Екзюпері у виконанні молодих актрис Полтавського академічного обласного театру ляльок, адже вони так співзвучні нашому часу і нашій країні, що зараз у вогні, хоча написані письменником в 30-ті роки ХХ століття. Останньою локацією у музеї стала презентація виставки книжок та періодики з фондів Полтавської обласної бібліотеки для дітей імені Панаса Мирного. А далі заходи продовжилися у дворику музею. Ми слухали Ігоря Нікітіна, Юлію Стиркіну та Людмилу Костенко, артистів театру «Надії маленький оркестрик» просто неба. А завершився фест у дружній атмосфері за чашкою чаю. 

Завершився  для переселенців цей культурно-мистецький марафон 29 червня концертом з ноткою зажури в Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка. Пісні – це крила, що несуть добро. Ті, що прозвучали в музеї справді єднали слухачів, закликали любити нашу землю та життя, мріяти і перемагати все, що заважає нам залишатися людьми.

Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ