Продовжуємо публікацію кореспонденцій та репортажів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
У ТРЦ «Київ» повела переселенців із Харкова та Лисичанська і Краматорська на виставу аматорського театру «Малафея». Особливістю цього театру є те, що твори, показані ними, мають містичний смак і практично всі постановки актори роблять просто неба, де декораціями слугує жива природа.
Я мріяла повести моїх нових друзів туди протягом року. Завдяки Надії Яківні ми побували на прем`єрі вистави чернігівського автора Ігоря Чайки, назва якої перекладається українською мовою «Поміж». Ігор Владиславович Чайка — український режисер, журналіст, громадський діяч. Голова Незалежної медіа-профспілки України (2016—2019 рр.). Закінчив театральне відділення Харківського інституту мистецтв (1979—1982 рр.). Працював у Чернігові й Києві: журналіст на державних і приватних радіо- і телеканалах, редактор, автор та ведучий програм, режисер, продюсер документальних фільмів і телевізійних проектів. Продюсер і режисер на студії TIME PRODUCTION ( м. Київ). Керівник ГО «Студія медіа-проектів „Вартові демократії“. Автор статей для газети «День», Інтернет-видання та журналу «Телекритика», сайту Інституту масової інформації (ІМІ). Він є співавтором посібників: «Журналістські розслідування», «Економічна журналістика», «Техніка репортажу», «Техніка інтерв'ю» (ІМІ, 2004—2006 рр.).У виставі зайняті молоді самодіяльні актори. Головну роль Льохи виконав добре нам відомий Дмитро Медвєдєв. Темного Янгола показала Анна Чернюк, Світлого Янгола – Володимир Матевосян, Архангела і прибиральницю у чистилищі – Ганна Шумейко, Хворобу і медбрата – Василь Буценко, а Смерть – Ольга Дяченко. Володимира Матевосяна я пам`ятаю ще по нічній екскурсії, присвяченій життю Володимира Короленка та його родини в Полтаві, де Володя так правдиво перевтілився у чекіста, що просто мурашки по шкірі йшли… Гарні костюми, що вигадали самі актори. Автором цього проєкту став Олексій Керусов. Це філософська вистава про вічні категорії. У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт. Про боротьбу добра і зла відомо ще з часів створення Біблії, а може, і ще раніше. Якщо ж звернутися до усіх світових культур, то і там можна знайти згадки про цю смертельну боротьбу. Добро — це, звісно, Бог. Як тільки не називали того, з ким повсякчас бореться володар Всесвіту, Бог, — Рогатий, Мефістофель, Диявол, Сатана... Вже більше двох тисячоліть ведеться та боротьба, але й досі невідомо, хто у ній переміг. Чаша терезів схиляється то в один, то в другий бік. Здається, що ніколи ми не дізнаємося, чи переможуть добро, мир на нашій планеті. Головна тема вистави – у людини є завжди вибір і життя прекрасне у всіх його проявах.
Оксана Кравченко член НЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар