Два свята у одному музеї

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

На День науки зранку переселенці із Харкова та області відвідали Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, де стали першими відвідувачами філії музею, в приміщенні якого були розташовані дві виставки із фондів, у рамках проєкту «Мистецький калейдоскоп». 

Наукова спільнота відзначала Європейський день моря. І з нагоди екологічної дати полтавські музейники підготували виставку "Дивовижне, таємниче, хвилююче...", що присвячена морю, та «Барви Полтавщини», де показані решетилівські гобелени та опішнянська кераміка. Переселенці помилувалися сучасними мушлями морських молюсків із колекції письменника та геолога Володимира Карпенка, російськомовного прозаїка, одного із засновників Полтавської спілки літераторів, члена Національної спілки письменників України лауреата премій ім. В. Г. Короленка та В. К. Малика, кількаразового лауреата премії ПСЛ, першого почесного громадянина Полтавського району, про якого не раз розповідала. А ще обмінялися думками про роль моря в сучасному світі. На завершення заходу ознайомилися з акварелями В.М. Киркевича та морськими мотивами в кераміці. Переселенці із Харкова та області залишили першими запис у книзі відгуків. А потім ми потрапили на науковий семінар, який організували і проводили педагоги і студенти-першокурсники історичного факультету Полтавського педагогічного університету та  науковці краєзнавчого музею, присвячений Євросоюзу та євроінтеграції України, що відбувається в умовах широкомасштабної російської інтервенції, у рамках проєкту «Духовна Полтава». Ми почули на семінарі, що з початку дії безвізового режиму українці здійснили понад 50 млн поїздок до країн ЄС, а із 2014 року Євросоюз виділив близько 15 млрд євро на підтримку реформ в Україні. Війна, під час якої Україна зазнала колосальних людських та фінансово-економічних втрат, вплинула на характер просування до об’єднаної Європи, обумовила особливості «воєнної» євроінтеграції. Кульмінацією семінару став виступ Олександра Супруненка, заслуженого працівника культури України, кандидата історичних наук, директора музею. Сьогодні, наприклад, складно визначити, звідки вчені більше дізналися про життя та історію скіфів і сарматів: із записів Геродота та інших античних авторів чи у процесі розкопок стародавніх курганів, поселень, городищ. Олександр Борисович поділився цікавими фактами на основі археологічних розкопок за останні 40 років на Полтавщині, що переконливо доводять, що на наших землях пращури здавна вступали в контакти з племенами Заходу та Сходу, починаючи з мідного віку, і зупинився на наслідках останніх. Наприклад, представники бабинської культури «принесли» у Єгипет колісниці. Представники інгульської катакомбної культури, які жили на території нинішньої Полтавської, Кіровоградської та Херсонської, Миколаївської та інших областей України, мали певний характер поховань під землею. І коли одна гілка цієї культури потрапила до Греції, то там почали ховати небіжчиків у склепах…Переселенці почули так багато унікальної інформації про наш край, що згадували заходи іще багато днів поспіль.

Ми дякуємо  за запрошення директору музею Олександру Борисовичу, а науковцям, педагогам і студентам за такий нетрадиційний та цікавий підхід до святкування  двох свят.

Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ