Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із п`ятирічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». На відміну від кіномистецтва, розрахованого на мільйонні аудиторії та значною мірою пересічного споживача, театр залишається елітарним мистецтвом.
Мені в житті довелося бути біля цього театру багато років і не раз писати до місцевих газет про ювілеї та вистави окремі. Останні роки –роки повномасштабної війни пишу сюди - на блог. 26 жовтня, у рамках проєкту «Весь світ – театр», 12 людей моєї команди побували у Центрі Культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громадина ювілейному концерті з нагоди 70-ти річчя цього чудового колективу. Так склалося, що саме цієї днини у провідного актора театру Віктора Чернявського був день народження. Отож вітали обласна та міська влади театр та іменника.Український театр початку третього тисячоліття демонструє вірність одвічно значущій класиці вітчизняної драматургії, хоча також активно звертається до творів світових класиків. У цьому ми пресвідчилися на ювілеї народного театру «На Павленках». Цей театр почав працювати у 50-ті роки ХХ століття, а вже у 1965 році носив почесне звання народний. Майже 50 років його очолює Галина Чернявська, режисер від Бога і велика актриса сучасності. Вона згуртувала навколо себе духовних людей, різних професій, котрі живуть мистецтвом. Вона так підбирає репертуар, що ставить твори світової класики, де підносяться проблеми цінності внутрішнього світу людини, його неповторності, відповідальності кожного за те добро і зло, яке він учинив. У репертуарі спектаклів - інтелектуальні постановки, так,зокрема на сцені театру полтавцям показували поему Ліни Костенко «Маруся Чурай». Пані Галина показала себе незрівнянним режисером, що досвідчену руку майстра помітно і в загальному рішенні кожної вистави, і у щонайменших сценічних деталях, і в роботах виконавців, що її постановки вражають справжньою ансамблевістю та культурою.
Відкрився концерт композицією «Театр, як завжди, єднає нас», де брали участь Єлизавета Кочерьожкіна та Валерій Касян, учасники зразкової вокальної академії успіху «БіТ» Центру культури та дозвілля ПМТГ, керівник Світлана Ольховик. Концерт складався з 8-ми сторінок життя театру. Показані уривки із 7-ми вистав. В постановках Галини Чернявської присутній злагоджений виконавський ансамбль акторів, для яких спів ставав природним способом вияву почуттів, про що свідчить вже перша показана вистава І.П. Котляревського «Наталка Полтавка», де ми зустрілися із міцним акторським ансамблем. Тут передана побутово-етнографічна достовірність, життєподібність як основні характерні ознаки класичного театру. У виставі засвітилася зірка Віра Олефір у ролі Наталки Полтавки, створивши романтичний і щирий образ простої дівчини, не без талантів. ЇЇ пісня просто наче бальзам лягла на душі переселенців. Жартівливий і не без моралі твір М. Мейо та Е.Еннекена «Як повернути чоловіка» розкрив талановиту молодь театру: Ірина Миколенко чудово перевтілилася у Меджі, Дар`я Романова-Білокінь, яка водночас є й актрисою Полтавського академічного обласного театру ляльок, - Кеті. Гарно зіграли чоловіків цих жінок брати Артем (Джиммі) та Семен (Віллі) Білоконі. Сімейна драма А. Кроніна «Замок Броуді» нікого не залишила байдужим. Я вважаю, що це найсильніша роль Віктора Чернявського за останні 30 років в театрі. Гідні свого вчителя і колеги були актори Артем Рева (Перрі) та Михайло Михайлюк (Ренвік). Нам дуже цікаво було побачити уривок із вистави О. Олеся «Ніч на Полонині», яку ми не подивилися у театрі. Нас зачарувало тріо Михайло Михайлюк (Іван), Ірина Миколенко (Марійка) і фантастична Ольга Чернявська у ролі Мавки. Не обійшлося тут і без казки. На представили уривок із «Принцеси на Горошині» Г.-К. Андерсена. Тут був цілий каскад емоцій і почуттів від романтичності та театральності. Красива і гротескна пара Король і Королева – Віктор Чернявський та Олена Никифоренко майстерно показали героїв старовинної казки із сучасним мисленням, що підкорило глядацьку аудиторію. Цікавий танок представив Капельмейстр у виконані Дмитра Образцова. Останній уривок був із вистави «Світова Річ» О. Пчілки. Самобутня режисерська індивідуальність Галини Чернявської, яка прагнула до гармонійного поєднання життєво- психологічної й етнографічно-побутової правди з високою романтикою наклала відбиток на весь образний лад цієї вистави. Сама постановка твору була переконливою і створювала атмосферу красивої правди. Цей уривок засвідчив про ретельну й дбайлива роботу режисера з артистими, детальну розробку характерів героїв, майстерне відтворення в мізансценах та пластичних малюнках персонажів…
Театр «На Павленках» є унікальним культурним феноменом не тільки Полтави і Полтавщини, а й сучасної України, чия нова методологічна школа повернула на сцену інтелектуальність і вивчає природу людської душі через театральне дійство. Гуманістична етика театру «На Павленках», його альтернативні духовні смисли, акценти на національних культурних пріоритетах і відкритість естетикам Заходу і Сходу зробили його улюбленцем багатьох поколінь полтавців, а нині ще й переселенців із Харкова та області, Луганська та області, Чернігова, Сум, Київщини, Запоріжжя та області, Каховки, Херсону та області.
Цей захід створено з ініціативи та за підтримки Центру Культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади. Ми щиро дякуємо керівництву Центру Культури та дозвілля, що стали свідками такої великої культурної події!
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар