Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Члени моєї команди відвідали Різдвяний концерт симфонічного оркестру Полтавського фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка. За диригентським пультом був Єлізар Пащенко, художній керівник та диригент цього колективу.
Відкрила крайній концерт року увертюра з комічної опери Вольфганга Амадея Моцарта на лібрето Лоренцо да Понте за п'єсою «Божевільний день, або Одруження Фігаро» П'єра Бомарше. Перша постановка опери відбулася у Відні 1 травня 1786 року під орудою автора. Увертюра зустріла незмінні овації і захоплення публіки. Далі ми слухали твір найвидатнішого майстра віденського вальсу й віденської оперети. Штраус написав близько 500 творів танцювальної музики (зокрема 168 вальсів, 117 польок, 73 кадрилі, 43 марші, 31 мазурку, 15 оперет, комічну оперу і балет), які підняв на високий художній рівень. Спирався на традиції Франца Шуберта, Клода Вебера, а також свого батька, симфонізував вальс і додав йому індивідуальної образності. Романтична натхненність, мелодійна гнучкість і краса, опора на австрійський міський фольклор обумовили популярність вальсів Штрауса. Ще за життя Йоганн Штраус так прославився, що його 70-й день народження в 1895 році святкувала вся Європа. Ми проплескали ритм польки Трік-трак.
«Сум саксофону» Сиднея Джозефа Беше , джазового кларнетиста та сопрано-саксофоніста, одного із піонерів джазу захопив усіх слухачів у великій концертній залі Полтавського фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка. Дивовижно прозвучали на вечорі твори з елементами музичного гумору — «П`єса для пишучої машинки з оркестром» та «Синкопірований годинник». Почули ми на концерті й українських авторів, наприклад Анатолія Йосиповича Кос-Анатольського, що отримали широку популярність, вони належать до «золотого фонду» українського камерно-вокального мистецтва. Ці твори, вже від початку своєї появи, отримали сталий інтерес як зі сторони виконавців, так і слухачів та дослідників. Їм притаманні самобутній мелодичний матеріал, яскравий колорит, винятковий ліризм. Ми прослухали три танці із балету і «Хустка Довбуша», де А. Кос-Анатольський своєрідно об'єднав та творчо переосмислив народнопісенні традиції Гуцульщини, інтонаційно-ритмічні формули карпатських коломийкових мотивів.
Студенти- музиканти показали себе якнайкраще, бо вони щиро та самовіддано працювали того вечора. З великою любов`ю вони створювати прекрасну музику, щоразу робили мистецькі відкриття. Дякуємо всім артистам симфонічного оркестру Полтавського фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка за мистецьке свято Різдва.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар