85 років доброти Германа Юрченка

Продовжуємо публікацію матеріалів  волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава - мої роки і спогади».

В жовтня  відвідали  музей В.Г. Короленка, де Герман Юрченко, народний артист України, святкував своє 85-ти річчя. До речі цього року воно тривало протягом 10 днів.

Германа Юрченка знаю багато десятиріч, не раз брала інтерв`ю у цього Майстра слова. Моя команда ознайомилася із ретроспективною фотовиставкою «Шляхи до вершин творчості» Сергія та Іллі  Назаркіних та знімками із архіву винуватця свята, що проходила за підтримки мецената Віктора Бажана. Працювати репортажним фотографом не так-то просто. Справжній професіонал повинен володіти неабиякою часткою спостережливості, інтуїцією і великим досвідом. На фотовиставці показані подієві репортажі. Це знімки з певної організованої події або заходу. Особливість репортажної зйомки полягає в неможливості елемента постановки, режисури і обмірковування кадру. Все це робить репортажну зйомку дуже складним видом фотографії, яким блискуче володіє пан Сергій та його син Ілля. Творче життя нашого земляка, а це 33 роки роботи в обласній філармонії на посаді директора, потім заступником директора палацу дозвілля «Листопад», нині доцентом кафедри хореографії Полтавського Національного педагогічного університету  мені Володимира Короленка постало, наче на долоні. Згадували на заході багато проєктів Германа Юрченка, серед них – «Уроки доброти», де він вводив учнів і молодь Полтави у світ класичної музики. Історія життя цієї талановитої людини тісно переплетена із самим музеєм, де він проживав, приїхавши за розподілом у обласний центр, також Полтавою ХХ-початку ХХІ століть. Фотографічна мова на цих знімках Сергія та Іллі Назаркіних емоційна, адже тут бачимо не лише передані з великою силою почуття, настрої, переживання, але і викликані в душах фотомайстрів  співпереживання, уявлення й асоціації. Ми дивимося на фото і відчуваємо себе на тих місцях і переживаємо події разом з їх учасниками. На кожному знімку Назаркіних мова виразна і індивідуальна, тому що в ньому показане життя без прикрас, але створює власний художній образ. Кожний знімок має свій почерк. Авторський почерк пана Сергія, фотографа-легенди репортажу Полтави, не з'явився сам собою, адже фоторепортер, знімаючи довгі роки, знайшов для себе якісь тільки свої улюблені прийоми. Тут бачимо прояви емоцій, несподівані реакції, рухи, жести, найбільш характерні типажі.

                                Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ