Де – писанка, де – мотанка, де – крашанка…

Другий весняний місяць у народі називали цвітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, а трохи літа. Благовіщення, яке шанують, як свято землі – це пробудження природи після зими, святкуємо також Вербну неділю, а ще велике і радісне свято – Великдень. Неодмінний атрибут цього свята – писанки й крашанки. Нині – це головний символ Великодня. А кілька століть тому –  знак перемир’я, оберіг під час стихійного лиха та панацея від будь-якої хвороби, переляку і вроків.

Перші матеріальні свідчення про культ яйця сягають цивілізацій, що існували понад 3000 тисячі років тому. Найдавніші артефакти належать єгипетським і нубійським похованням. Справжній скарб з нашої минувшини – п’ятдесят керамічних яєць-торохкалець виявили на територіях центральних областей України. Зокрема, у 1908 році в селі Броварки, що на Полтавщині, археологи під час розкопок могильника східнослов’янського поселення(v ст..) знайшли глиняне розписане яйце. Цікаво, що у вересні 2013 року під час розкопок на березі Хрінницького водосховища (західна Україна) археологи знайшли глиняну писанку-брязкальце, виготовлену 950 років тому.

У кінці ХІХ - початку ХХ століть писанкарство вже було поширене по всій території України. Відомий український археолог, етнограф та музеєзнавець Федір Вовк вперше заговорив про писанкарство як давній та унікальний вид українського мистецтва.

Першу академічну працю, присвячену писанкарству, написав відомий етнолог, фольклорист, професор Микола Сумцов.

У 1987 році у місті Коломиї, що на Івано-Франківщині, у церкві Благовіщення відкрився перший у світі Музей писанкового розпису – Музей «Писанка». У 2000 році тут збудоване спеціальне приміщення, частиною якого є пам’ятник писанці заввишки 13,5 метрів.

А у канадському місті Вегревіль (провінція Альберто) за проєктом художника Павла Цимбалюка зведено дванадцятиметровий пам’ятник українській писанці, розміром у триповерховий будинок. Щороку в липні тут проходить Український фестиваль писанки.

Як же розписували писанки? Оздоблені геометричними малюнками – для молоді писанки символізували кохання, для господарів, які яєчне лушпиння кидали на дах хати – щедрі врожаї та добробут у родині. Тому для вибору кольору і знаку в орнаменті, дня та місця розпису здавна ставились дуже відповідально, адже усі ці фактори впливали на результат роботи. Писати писанки розпочинали з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер перед Пасхою. Займалися цим переважно жінки і на самоті, бо вірили, що цей процес не має бачити ніхто сторонній. Писанки виготовляли також у монастирях, зображаючи на них релігійні сюжети. На Великдень їх освячували у церкві.

Найкращими для ритуалу вважають яйця «первісток», а воду для розведення фарб – із розтопленого снігу. Крашанки, у кінці ХІХ ст. – галунки, мальованки, галки – розфарбовані одноколірні яйця. Дряпанки, скрябанки, різьбянки виконані вишкрябуванням голкою на зафарбованій поверхні яйця ажурного або геометричного орнаменту. Так, на кольоровому тлі створюють білий візерунок. Крапанки роблять нанесенням на шкаралупу яйця різного розміру крапок з почерговим зануренням його у фарбу. Візерунки крапок можуть бути впорядкованими та невпорядкованими. Писанки створені у найскладнішій із технік, що вимагає майстерності та фантазії. Спочатку простим олівцем малюють лінії, які розділяють яйце на площини, а потім писачком набирають гарячого воску і пишуть по лініях, позначених олівцем. Після цього яйце почергово занурюють у різні фарби, а потім стирають віск.

Понад сто символічних малюнків, за дослідженням науковців, має українська писанка, більшість із візерунків використовують для розпису і сьогодні. Тож, який сакральний код наносимо на яйце, зображуючи птахів, зірок чи сонце? Цю інформацію можна дізнатись із літератури бібліотеки-філії № 5. А також можна ознайомитись із зразками схем розпису давнього походження з різних регіонів етнічної України. 

Українська традиція писанкарства перетворила біблійний символ свята на народне мистецтво.

Готуючись до Великодня, неодмінно зробіть кілька домашніх оберегів своїми руками, які прикрасять ваш святковий Великодній стіл.