"Відьом не буває, котів - теж. Є тільки люди, виряджені в котячі шкірки".
Знайшла для себе класну казку.
Називається «Котяча шкірка» від авторки Келлі Лінк.
У головних ролях: мати-відьма і троє її дітей, яких вона і викрала.
Відьми не народжують, їхня дітородна функція мертва.
Тому один вихід - красти чужих дітей, роблячи їх своїми.
Дочка і двоє синів уже «звикли» до такого результату.
З усіх трьох мати-відьма любить молодшого сина на ім'я Малюк.
І що найцікавіше, помираючи, відьма обділяє його у своєму заповіті, залишаючи доньці свій чарівний гаманець, де та ніколи не потребуватиме грошей.
Другому синові мати-відьма дарує знання, цілу бібліотеку книжок, щоб він не пропав по життю і зміг створити свою Імперію Багатства.
Третьому ж синові залишає своїх котів, гребінець і помсту.
Ви не помилилися.
Справжнісіньку відьомську помсту.
Поховали дітлахи відьму.
І розійшлися по своїх доріжках.
Дочка зі своїм гаманцем.
Її розумний брат відмовився від знань, оскільки, на його думку, все вирішують гроші.
Як кліщ, ув'язався за своєю нерідною сестрою, думаючи, що цей чарівний гаманець їх і врятує.
Молодший брат залишився в домі відьми, разом із котами, які й будуть його захищати, подібно до матері, за своє дитя.
Він сумує за нерідною матір'ю. Незважаючи на злий характер, все-таки любив її і продовжує зберігати вірність.
Тому вирішує ночувати біля могили відьми, тим самим охороняючи її спокій.
Уві сні до нього приходить красива і біла кішка, просячи називати її Мамою.
Хлопчик відмовляється.
У нього вже є мати, нехай і покійна.
Тоді вона пропонує його називати Відьминою Помстою.
Додаючи, що прийшла для того, щоб допомогти йому спалити дім відьми, в якому вони всі жили, зокрема й котів.
Хлопчик, як загіпнотизований, слухається кішку.
Вранці прокидається і бачить, як багато золотих монет у нього на руках.
Поруч із ним, як і раніше, та сама біла кішка, яка і допомогла добути все це багатство, за допомогою згорілих котів.
Далі вони починають рухатися в бік відьмака Дефекту, ворога покійної відьми, який і наслав хворобу у відповідь.
Відьмина Помста хоче відправити його на той світ.
Хлопчик одягається в котячу шкірку, яку йому і пошила біла кішка, для того щоб пробратися до палацу відьмака.
Справу зроблено.
Ворог мертвий.
Воля відьми виконана остаточно.
Хлопчик і Біла кішка починають жити собі на втіху.
До них повертаються назад сестра і брат.
Вони не навчилися правильно розпоряджатися грошима, як і знаннями.
Залишилися і ні з чим, у дурнях.
Молодший брат жаліє їх, просячи кішку допомогти їм.
Неохоче, але дарує вона тим двом по дружині й чоловікові, з тих котячих трупів, на яких перетворила тоді дітей відьмака Дефекту.
Усі щасливі й задоволені.
Але час іде.
Кішка не вічна, так само як і хлопчик, помирають своєю смертю, залишаючи багатство на піклування Невідомості.
У чому сенс казки?
Хлопчик не хотів змінювати своє життя, незважаючи на своїх брата і сестру.
Йому подобалася сама стабільність, яку давала відьма, там кішка.
І все призвело до того, що так і залишився малюком, глибоко всередині, який не бажав подорослішати, зустріти свою дружину, стати батьком, зумівши збудувати дім з того багатства, що й пропонувала Відьмина Помста.
Хлюп-хлюп.
Альбіна Діденко, читачка бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар