Місто Полтава визнане не тільки духовною столицею України, а й її зеленою перлиною. У наш час зелені насадження займають більше тисячі гектара. Зеленими шатами вкрита третина загальної площі міста. Полтава здавна славилася своїми парками, скверами, гаями, а також меморіальними деревами, що тісно пов’язані з пам’ятниками історії та культури і складають другу «архітектуру» міста. І це поєднання надає місту особливої привабливості.
Перш ніж запросити вас на прогулянку стежинами заповідних парків, завітайте до бібліотеки-філії №5, де працівники запропонують переглянути літературу про створення і вивчення парків.
Всім відомою парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва є Полтавський міський сад. Це - найстаріший парк міста, який виник на початку ХІХ століття на пересіченій місцевості у долині річечки Чорної Кобищаної (права притока річки Ворскли). У 1802 році, з утворенням Полтавської губернії, архітектор М.А.Амвросимов запропонував виділити землю на околиці Полтави для місцевого саду. Парк створено на місці природної діброви, яка належала статському раднику С.М.Кочубею і складала вікове надбання його роду. Кочубей на прохання першого Полтавського генерал-губернатора О.Б.Куракіна, подарував місту верхню частину діброви. Сад спланований Амвросимовим у пейзажному стилі. Площа була огороджена, на ній висадили дерева і чагарники, побудували альтанки, оранжереї, де вирощували квіти та цитрусові культури. Для цього з Батурина був виписаний садівник. Важливим елементом міського саду були ставки. У 1820 році заснували школу садівництва. Під час фашистської окупації тут були вирубані столітні дуби, але полтавці знову засадили парк і назвали Парком культури та відпочинку.
Були споруджені атракціони, літній театр, дитячий майданчик. У парку ростуть віковічні дуби, клени, берези, ялини, сосни та гірко-каштани звичайні. Навесні суцільним килимом квітують весняна пшінка, фіалка запашна, гусяча цибулька.
Поруч з парком, на перехресті вулиць Матвійчука та Міщенка розташований Березовий гай (сквер) – з 1970 року ботанічна пам’ятка природи. Він має форму кола, насадження складаються з берези повислої та ялини звичайної, а також кущів чорної бузини та бирючини звичайної.
Далі помандруємо Бульваром Гоголя, який у 1970 році оголошено ботанічною пам’яткою природи. Складається він з чотирирядної посадки липи серцелистої (налічує 92 дерева) і розбитий газоном, займає площу 1,5 гектара. Розташований на вулиці Гоголя, частину бульвару прикрашає пам’ятник Гоголю.
Ще один бульвар розташований на вулиці Котляревського. Ця ботанічна пам’ятка природи з 1970 року займає площу близько гектара, спочатку тут були висаджені кущі навколо пам’ятника Котляревському, згодом здійснили дворядну посадку дуба звичайного пірамідальної форми.
Тепер перемістимось на вулицю Панаса Мирного. На мальовничій околиці Полтави розташована садиба письменника, де він прожив 17 років (з 1903 по 1920 роки). Парк на садибі – з 1979 року пам’ятка садово-паркового мистецтва. Він складається із саду навколо будинку-музею, де до цього часу ростуть дерева, посаджені письменником, який любив природу і майстерно описував її у своїх творах. Тут ростуть груші, яблуні, сливи. Сад, який поступово перетворився на парк, розміщений на схилі, у балці знаходиться ставок, оточений вербами. Тут ростуть два велетенських дуба звичайних, під якими відпочивав Панас Мирний.
Відвідаємо ще один заповідний об’єкт - парк, який знаходиться на площі Конституції, поруч із будинком Полтавського краєзнавчого музею. Цей парк також є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Закладений він був на початку ХХ століття на межі старого і нового міста. Його було відкрито у 1909 році, пізніше парк був огороджений, мав дві брами, які відчинялися о 9 годині ранку і зачинялися о 22 годині. На території парку була споруджена сторожка, де цілодобово чергував сторож, який кожного вечора дзвоником запрошував відвідувачів залишити парк. Цей парк – зелена перлина Полтави. Напередодні ІІ Світової війни тут налічувалося близько ста видів, форм і сортів дерев і чагарників. На початку 70-х років ХХ століття було проведено реконструкцію парку – розчищені насадження, стара огорожа замінена гранітним парапетом, висаджені нові види дерев. Нині насадження парку формують декоративні групи ялини колючої («срібляста» і «голуба»), бархата амурського, бундука дводомного, дуба звичайного, липи, горобини, ясенів, кленів, в’язів. Із декоративних кущів тут ростуть бузок, барбарис, форзиція. Окраса парку – квітникові килими з чорнобривців, сальвії, жоржини.
Усі парки цікаві своєю історією, вони неповторні, оригінальні природними та штучно створеними ландшафтами. Кожен із них відрізняється своєю індивідуальністю, насамперед, щодо видового складу, специфікою формування насаджень.
Отже, парки Полтави – невід’ємна частина культурної спадщини рідного краю. Вони збагачують біологічне різноманіття довкілля, слугують важливим елементом в архітектурному обличчі міста.
Немає коментарів:
Дописати коментар