Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про космос і космонавтів.
Цікаво, що перебуваючи в умовах невагомості, космонавти можуть підрости приблизно на 5 см. Водночас серце, м’язи і кістки слабшають. Небезпечні зміни можна попередити за допомогою спеціальної дієти, а також комплексу фізичних вправ, що виконуються в спортивному відсіку корабля.
У квітні ми відвідали музей Авіації і космонавтики в рамках проєкту «Духовна Полтава», ознайомилися із документальною виставкою «Космонавт із «кременчуцькими крильми» Олексій Леонов». Народився Олексій Архипович 30 травня 1934 року. Його батько був шахтарем та займався сільським господарством. Мати космонавта була вчителем. Леонов був 11-м радянським космонавтом. Загалом цей льотчик пролітав 278 годин та зробив 115 стрибків з парашутом.
Сергієм Корольовим вони були побратимами по нещастю. Генеральний конструктор шість років провів у ГУЛАГу, у Леонова в 1937 році репресували батька. Закінчивши школу, Олексій вступив до Чугуївського льотного училища. На початку 1960 року його зарахували до загону космонавтів разом з Гагаріним і Титовим. З 3461 кандидата відібрали 20. Згодом троє були відраховані через проблеми зі здоров'ям, троє за п'яну бійку з армійським патрулем, один за розлучення з дружиною. Олексій Леонов опинився серед 12 щасливчиків. Олексій Леонов льотчик-космонавт, перша людина, яка вийшла у відкритий космос – випускник Кременчуцького льотного коледжу. Олексій з малку проявляв художній талант. Мріяв вступати до Ризької академії художеств, але не мав коштів для життя у Ризі. За комсомольським набором він потрапив у 10-у Військову авіаційну школу первинного навчання льотчиків в Кременчуці, в якій навчався у 1953-1955 роках. А вже у березні 1965 року разом з Павлом Беляєвим на космічному кораблі «Восход - 2» здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос, тривалість польоту була 12 хвилин 9 секунд. У 1967 році Олексій Леонов став Почесним громадянином Кременчука. Згодом, Леонов все ж таки здобув визнання і як художник у тандемі з художником Андрієм Соколовим, створюючи поштові марки, живопис та графічні роботи на космічну тематику. Так, у 1967-1972 рр. у співавторстві з художником Андрієм Соколовим створив 14 радянських поштових марок на космічну тематику. Їх виставки проходили у багатьох країнах світу. Про це нам оповіла Ірина Пістоленко, провідний науковий співробітник музею. Пані Ірина любить свою справу, захоплена космосом і ці почуття передаються слухачам. Пані Ірина під час лекції показала нам мистецтво володіння словом. Її мова об’ємна, сильна, повчальна, вона оживляла нашу аудиторію, збуджувала високі думки. Ірина Пістоленко відмінно володіє матеріалом, змістом теми, адже говорила про свої поїздки, зустрічі з космонавтами. Тка, Ірина Олександрівна поділилася, щонайменше тричі смерть стояла у нього за плечима. Під час виходу у відкритий космос скафандр, що роздувся, перешкоджав поверненню на корабель. Олексій Леонов зумів стравити зайве повітря, і протиснувся в люк не ногами, а головою вперед, хоча це забороняла інструкція. 22 січня 1969 року перед зустріччю політбюро з космонавтами в Кремлі пан Леонов опинився в авто ЗІЛ, по якому відкрив вогонь з пістолета переодягнений у міліціонера молодший лейтенант Віктор Ільїн. Офіцер хотів здійснити замах на Брежнєва, але переплутав лімузини. Шофер загинув, космонавти Георгій Береговий і Андріан Ніколаєв отримали незначні поранення, Леонов не отримав жодної подряпини. У червні 1971 року Леонов мав летіти на першу в світі орбітальну станцію "Салют-1" як командир корабля "Союз-11". Незадовго до старту медкомісія не пропустила одного з його напарників Валерія Кубасова, змінили весь екіпаж, полетіли дублери - Георгій Добровольський, Владислав Волков та Віктор Пацаєв. Під час повернення на Землю вони загинули через розгерметизацію "Союзу".
У 1967 році він увійшов до складу космонавтів, які готувались до польоту на Місяць. Цього ж року Олексію Архиповичу було присвоєне звання Почесний громадянин міста Кременчука. У 1975 році Олексій Леонов здійснив другий політ у космос за програмою «Союз - Аполон». За успішне виконання якого йому вдруге було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Після космічної практики, впродовж більше 20 років, Олексій Архипович був заступником начальника центру підготовки космонавтів. Він є автором 4 винаходів та 10 наукових праць. За значний особистий внесок у розвиток ракетно-космічної галузі, вагомі трудові здобутки у створенні та впровадженні космічних систем і технологій, високу професійну майстерність нагороджений чисельними державними та іноземними відзнаками.
Він є співавтором книги-спогадів «Восприятие пространства и времени» (1968 р.), «Психологические проблемы межпланетного полета» (1975 р.), «Выхожу у космос» (1980 р.), «Жизнь среди звезд» (1981 р.). Почули ми і про особисте життя О. Леонова. Олексій Леонов по був -справді щасливою людиною. У нього велика та дружна сім'я. Космонавт познайомився зі своєю дружиною Світланою у 1957 році у Кременчуці, де проходив службу в гвардійському авіаційному полку, та закохався у дівчину з першого погляду. В інтерв'ю льотчик розповідав історію знайомства з коханою. Він зустрів Світлану під час прогулянки із товаришами. Побачивши компанію дівчат, Олексій підставив одній із них підніжку – хотів так пожартувати. Майбутня дружина Олексія Леонова Світлана не помітила цього та впала. Олексій допоміг дівчині підвестися, вибачився і провів додому. Світлана мешкала зі своїми батьками. У кімнаті дівчина льотчик побачив альбом із репродукціями картин, які були йому дуже цікаві. Олексій не лише космонавт, а й митець – він з дитинства захоплювався живописом…
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Вітаємо автора статті з передруком її 24 квітня в інтернет-виданні в Італії. Вітаємо Ірину Олександрівну, адже тепер про подію в музеї авіації і космонавтики відомо в Італії. Вітаємо авторський колектив блогу з популярністю його в країнах Європи.
ВідповістиВидалити