середа, 1 жовтня 2025 р.

Розкривається душа полтавки – на полотні…

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Моя команда побувала на ювілейній персональній виставці Лариси Лукаш під назвою «Стан моєї душі». Ларису Лукаш, члена НСХУ,  творчість якої на ниві декоративно-прикладного мистецтва є енциклопедією сучасного мистецтва, настільки вона різножанрова, різні техніки і стилі, знаю давно. Тут представлені твори: батик, акрил, пастель, колаж. Всього 83 творчі роботи полтавської художниці. Це сіт фантазій та мрій, жінки щирої та відкритої світу.  

Цей вернісаж відбувся у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. У дитинстві батько самотужки робив альбоми для малювання. А її початок  творчого шляху розпочався  саме з розпису по шовку.  Батик має насичений, але в той же час м'який колір, тонові переходи, гармонійно скомпоновану композицію, вдале поєднання властивостей тканини і фарб, що надають роботам Лариси ніжності. Звичні рослинні і тваринні мотиви в авторському переосмисленні звучать по-новому: більше декоративно і фантастично. Тут і яскраві образи дитинства і природи. Неможливо  словами передати весь спектр відчуттів від споглядання  картин художниці. Мабуть, головне, що можна відзначити, це світлий настрій, гармонійність і поетичність  її робіт. Кожна картина в  техніці батик - це феєрія, це окрема історія. На них можна дивитись та медитувати. 

Я не раз бачила роботи пані Лариси, майстра з розпису батику, яскравої представниці сучасної плеяди митців, у виставковій залі творчого товариства «Художник», що підіймали настрій всім відвідувачам цього унікального  обласного  культурного осередку, який багато років очолювала пані Інна Лосєва, науковець і художник... Згадую ї чудові жіночі прикраси пані Лариси, такі вишукані і незвичні, що поєднували народні мотиви і сучасне бачення мисткині.

 Цілу анфіладу музею зайняла ця прекрасна виставка 2025 року.  У Л. Лукаш непростий був шлях у мистецтво.  Великий педагог Яків Ніконенко став наставником, завжди підтримував пані Ларису. Лариса Лукаш вважає щастям, коли є творча робота. Коли у неї багато творчої роботи, тоді гарний настрій. А праця художника наполеглива і складна. Вона довго не працює над сюжетами, тут те, що випромінює її душа. Роботи Лариси Лукаш вирізняє довершеність лінії та композиції, гармонія, образність індивідуальна, колір, її неможливо сплутати з іншими художниками, які працюють в цих техніках. Всі роботи, показані на виставці, виконані з великою любов’ю до матеріалів і з особливою увагою до кожного штриха. Сюжети художниці ваблять світлом, ліричністю, красою природи, наповнені гармонією і теплом. Полтавській художниці вдалося об'єднати всі твори не тільки естетично, але і чуттєво.

 За допомогою своєї творчості художниця передає глядачам любов до українських традицій і природи, любов до мистецтва взагалі.  Лариса Лукаш творить, шанує і популяризує українське мистецтво, дарує людям радість, несе культуру до кожного серця, кожної душі, а разом із тим, примножує велич полтавського краю, своєю працею та силою духу звеличує рідну Україну. А ще ця художниця, як і її батьки, вирощує овочі та фрукти. Вона  створила сад своєї мрії у селі Горбанівці. 

Така красива і багатошарова  виставка під час війни є справжніми ліками для зранених війною душ українців. Олексій Самойленко, голова Полтавської обласної організації НСХУ, нагородив медаллю на вернісажі Ларису Лукаш. Ця медаль є символом визнання таланту, творчої самовираженості та професійних досягнень лауреата премії імені Тетяни Яблонської.  Тепер у Полтаві є іще один лауреат цієї премії. 

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ



 

Немає коментарів:

Дописати коментар