«Витязь в тигровій шкурі» — створена в золотий вік грузинської історії — в період правління цариці Тамари, яка славилася красою та розумом. Подальші потрясіння, війни і набіги ворогів не зберегли оригінал великого твору. Найдавніший рукопис датується 1646 роком, а друковане видання «Витязя в тигровій шкурі» вийшло в 1712 р. у першій грузинській друкарні під редакцією царя Вахтанга.
Про самого автора збереглося небагато відомостей, але з покоління в покоління передаються легенди про кохання Шота до неприступної цариці Тамари, за яке він поплатився життям, або про те, що Тамара на знак пошани і вдячності нагородила поета золотим пером, або про портрет Руставелі в червоному одязі, вже з білою бородою, гордовитим поглядом та із здійнятими догори руками, що знаходиться на одній із колон храму Хрестового монастиря в Єрусалимі.
Безсмертна грузинська поема розповідає про самовіддану дружбу та палке кохання і цим твір Руставелі захоплює читачів різних народів, різних культурних традицій. «Витязь…» перекладений багатьма мовами світу – чеською, польською, румунською, німецькою, французькою та іншими. Переклад українською мовою здійснив Микола Бажан.
Грузією та поемою Руставелі Микола Бажан зацікавився у 1929 році після знайомства з грузинським письменником Костянтином Гамсахурдія, який приїхав до Харкова і відкрив йому світ грузинської поезії, зокрема Руставелі. Тоді молодий поет М. Бажан уважав, що переклад поеми українською мовою –нездійсненне, дерзновенне і непосильне завдання.
У тридцятих роках Бажан – частий гість Грузії. У 1931 році український режисер Лесь Курбас привіз на гастролі в Грузію свій театр «Березіль» і діячі української й грузинської культури вперше зустрілись так близько, в складі делегації був і Микола Бажан. У грудні 1936 року поет знов у Тбілісі. В цей період він закінчує перекладати на українську мову поему Шота Руставелі «Витязь в тигровій шкурі». Про свою працю над перекладом Микола Бажан пише невелику статтю «Моя праця над перекладом Руставелі»: «Не мені судити про якість перекладу Руставелі. У роботі над перекладом я, звичайно, не міг навіть мріяти передати все чудове звучання грузинської мови, звучання мужніх і ніжних, величних і ласкавих строф Руставелі. Тому я швидше прагнув дати неспотворений силует цих геніальних образів, якомога наближаючи переклад до змісту оригіналу, його образної структури».
«Витязь у тигровій шкурі» в перекладі Миколи Бажана неодноразово перевидавали в 1940, 1950, 1957, 1966, 1983 і 2004 рр.. Книга є в фонді бібліотеки-філії № 5.
Немає коментарів:
Дописати коментар