Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера і нашої багаторічної активної читачки Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про музику і молодих віртуозів із Львова.
Моя команда обожнює концерти Полтавського академічного симфонічного оркестру. Кожний дарує нам знайомство з невідомими сторінками життя і творчості композиторів світу і України, а найдовершеніше їх виконання викликає просто шквал позитивних емоцій.
Нещодавно ми побували на концерті, де брали участь молодші брати-музиканти мистецької родини Шутько. Із ними полтавців познайомив Народний артист України Герман Юрченко, який довгі роки дружив з родиною. Андрій (віолончеліст)нині навчається у Львівському державному музичному ліцеї ім. С. Крушельницької. Майже століття цей заклад плекає найкращі традиції фундаторів вітчизняного мистецтва, дарує Україні нові імена лауреатів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. А його середній брат Назар (скрипаль) є студентом Львівської національної музичної академії і́мені Миколи Лисенка, найстарішого в Україні музичного закладу вищої освіти і одного з найдавніших в Європі.
Відкрився концерт виконанням твору Яна Сібеліуса , фінсько-шведськомовного композитора. Це була його знаменита увертюра «Карелія», яку так натхненно виконав Полтавський академічний симфонічний оркестр, під орудою Єлізара Пащенка, диригента, музиканта і педагога. Єлізар Пащенко так гарно та високопрофесійно диригував, що постійно лунали аплодисменти на адресу цього талантливого колективу артистів-віртуозів, які виконували твори класиків кінця ХІХ, початку ХХ століть.
Сібеліус вважається найвідомішим композитором Фінляндії та одним з найвизначніших композиторів світу. Разом з Еліасом Леннротом та Йоганом Людвігом Рунебергом вважається видатним представником «золотої доби» фінського мистецтва періоду 1880–1910 років. Його вважають національним героєм Фінляндії, а його симфонічну поему «Фінляндія» — неофіційним гімном країни. Про це нам розповіла Аліна Синяговська, харизматична ведуча концерту. На рубежі століть Сібеліус – вже не просто музикант, а головний композитор країни. У ці роки в Фінляндії, що знаходиться в складі Російської Імперії, наростають націоналістичні настрої, все частіше звучать гасла про незалежність. Поява у такого невеликого народу композитора світового рівня, в фокусі уваги якого – фінський епос і герої фольклору, не могло не перетворити Сібеліуса в національний символ ще за життя. Він виступає з концертами в країнах Європи, його музика звучить в США. Його творчість глибоко просякнута національним колоритом і патріотичними ідеалами. Ще за життя Я. Сібеліус був вшанований так, як вшановували лише деяких художників. Досить згадати численні вулиці Сібеліуса, парки Сібеліуса, щорічний музичний фестиваль «Тиждень Сібеліуса». У 1939 році «Альма-матер» композитора, Музичний інститут, одержав назву Академії імені Сібеліуса. Ім'ям цього композитора названо популярний нотний редактор — Sibelius, а також астероїд 1405 Sibelius. Помер Сібеліус в Ярвенпяа 20 вересня 1957 року.
На вечорі ми почули і про Каміля Сен-Санса, французького композитора, органіста, диригента, музичного критика і письменника. А його твори у виконанні оркестру просто заворожили слухачів. Сен-Санс з дитинства цікавився різними музичними звуками і красивими мелодіями. У 1848 році. Сен-Санс вступив до Паризької консерваторії,яку закінчив через 3 роки, спочатку по класу органу, апотім по класу композиції. Сен-Санс був дитиною-генієм, який увійшов в історію як видатний композитор, диригент і музикознавець, а також як першовідкривач у сфері запису музики. Він також мав глибокі знання в мистецтві, історії, релігії, математиці, археології та астрономії. Музикант прославився як творець робіт по музичній теорії, займався редагуванням творів старих авторів і диригентською роботою. Брав участь у франко-прусській війні. Ці молоді брати-музиканти показали такий драйв, що оплески не вщухали довго і обидва грали на біс.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар