Про користь дихальних вправ із пані Яною

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Ми всі хочимо бути здоровими і в старості зберігати міцне тіло і розум. От цьому і присвячено підрозділ проєкту «Бути собою».  В рамках якого члени моєї команди зустрічаються з психологами-практиками, соціальними працівниками, істориками, бібліотекарями, косметологами і візажистами…

Ми всі чули про користь дихання для організму людини. Ось цьому питанню присвячено цикл бесід і практичних занять із практикуючим психологом Яною Коряк, що протягом півроку проходили для переселенців із різних куточків України та полтавців пенсійного та передпенсійного віку на базі ПОЕНЦУМ. Заняття проводилися в комфортних умовах, у дружному колі, адже з першої хвилини спілкування ми відчули добре ставлення, турботу і щирість пани Яни.

«Дихальні вправи корисні для розслаблення від надмірного стресу, подібно до медитації. Дихальні вправи можуть бути ефективними для зменшення негативних симптомів стресу, тривоги та депресивних симптомів, і можуть бути ефективними для зменшення надмірного стресу та покращення психічного здоров'я. В XX та XXI століттях піонери в цій галузі, такі як Костянтин Бутейко, Станіслав Ґроф і Вім Хоф, зробили внесок в еволюцію дихальних практик, запровадивши інноваційні техніки, які набули популярності в усьому світі», - розповіла Яна Корж. Дихання необхідне для життя і лежить в основі більшості функцій організму, воно є ключем до підтримання фізичного та психічного здоров'я. Звучить надто просто, адже щодня людина у стані спокою робить від 17 280 до 21 600 вдихів. Але якщо вірити експертам, більшість із нас дихає неправильно, "надто поверхнево".

Вона навчила нас головному правилу дихання.  Головне правило, яке потрібно засвоїти, — дихати потрібно через ніс. Вправи з дихальної гімнастики виконують у повільному темпі, спокійно, без напруження, з паузами для відпочинку, щоб не виникало дихального дискомфорту. Захист проти вірусів – не єдина користь від дихання через ніс. Оксид азоту збільшує кровотік, допомагає розслабити гладкі м'язи дихальних шляхів, полегшує дихання та підвищує рівень кисню в крові. У результаті вдих носом дає нашому організму на 10-20% більше кисню, ніж вдих ротом. Крім того, експерименти на тваринах і невеликі дослідження на людях кажуть, що ми краще запам'ятовуємо інформацію, коли дихаємо через ніс – мабуть, тому що носова порожнина пов'язана з центрами пам'яті та емоцій в мозку через сенсорні нейрони. Ці нейрони з'єднуються з нюховою цибулиною та синхронізують ритм мозкових хвиль відповідно до вдиху і видиху, після чого ці мозкові хвилі поширюються в області, що відповідають за пам'ять та емоції.

Сучасні методики релаксації за допомогою дихання, які прийшли до нас із початком війни на Україні, частіше за все використовують напрацювання практик, які перевірені часом.  Ми їх вивчали всі ці місяці за допомогою пані Яни. Зрозуміли, що в їхній основі лежать однакові принципи: 1. Дихати потрібно повільно: робити не більше 6-10 видихів-вдихів за хвилину. 2. Необхідно контролювати процес, чітко визначаючи, коли вдихнути чергову порцію повітря, а коли видихнути її. 3. Дихання повинне бути глибоким – діафрагмовим. Діафрагма – це тонкий м'язовий орган, який бере участь у виконанні вдихів і видихів. Свідомо змушуючи його працювати, ми повністю наповнюємо легені киснем, збільшуючи його надходження в організм.

Пам’ятаймо, що кожен вдих — це маленький акт зарядки енергією. Тож , шановні читачі блогу «Бібліомозаїка», дихайте на повні груди та будьте здорові!

Оксана Кравченко, член НСХУ, МСПУ