Український читач відкрив для себе ім’я Олега Зуєвського (1920 – 1996) тільки після здобуття Україною незалежності. Це зараз про життя та творчість поета, перекладача, літературознавця можна довідатися з енциклопедій, довідників та навчальних посібників. Михайло Слабошпицький писав про О.Зуєвського: «…за багатьма свідченнями, добре знав мови, з яких перекладав (він був лінгвістично обдарованою людиною), і відзначався тонким знанням української. Взагалі ж Зуєвський належав до найосвіченіших літераторів еміграції (Ю.Шерех-Шевельов, Ю.Клен, М.Орест, Ю.Луцький, І.Качуровський, І.Костецький, О.Ізарський)».
Народився Олег Зуєвський на Полтавщині, навчався в Харківському комуністичному інституті журналістики, працював в періодичних виданнях, у 1943 році виїхав до Німеччини. В 1947р. в Мюнхені вийшла перша збірка поезії «Золоті ворота», критики підкреслювали: «І якби навіть він лишився автором єдиної збірки «Золоті ворота», все одно були б підстави говорити про нього як про одного з найобдарованіших поетів покоління війни».
Кришталь, кришталь
І золоті ворота горять на сонці.
Чи ж дійду туди?
Чи не спаде з них раптом позолота,
А вітер злий чи не змете сліди?
О.Зуєвський - автор п’яти збірників поезій. В 1991р. поет був прийнятий до спілки письменників України. За книгу поезій «Кассіопея» та «Парафрази», а також за досягнення в галузі поетичного перекладу удостоєний Міжнародної української премії ім. Г.Сковороди.
Веселий, радісний і неповторний день,
Чи подолає він крилом своїм зухвалим
Це мертве озеро під білим покривалом,
Аби для злетів шлях відкрити навстіжень?
Це рядки французького поета С.Малларме, але й водночас перекладача Олега Зуєвського, бо саме він здійснив перший повний переклад поезій Стефана Малларме. Зуєвський — знаний перекладач В.Шекспіра, член Українського шекспірівського товариства. Завдяки Зуєвському в переладах українською мовою зазвучали поезії німецьких поетів Стефана Георга, В.-М.Рільке; англійською – Ульяма Шеспіра, Емілі Дікенсон, Вільяма Батлера Єйтса; французьких - Луїзи Лабе, Гійом Аполінера, Поля Валері, Артюра Рембо.
Були вони в мене, гривасті коні.
Сьогодні степом піду ледь світ:
Там, де волошки схилили сонні
Сині корони, - зберігся слід.
Запрошуємо до бібліотеки-філії № 5 ЦБ Полтавської МТГ ознайомитися з літературою про життя та творчість Олега Зуєвського.
Немає коментарів:
Дописати коментар