"Скарби Європи"

Продовужємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про музику та композиторів Європи.

Цей концерт Полтавського академічного симфонічного оркестру  присвячено романтичній музиці ІІ половини ХІХ ст. і ХХ ст., під орудою Єлізара Пащенка.  Музика філософська і духовна виявилася складною для сприйняття аудиторією. Меломани постійно кричали : «Браво!». 

Третина глядачів просто  прийшла відпочити за келихом вина і відчувала себе не своїй тарілці. Останніми роками в Полтаві практикуються концерти з дегустацією вин світу і частина аудиторії приходить саме заради цього, а музика йде як доповнення. Тому на концерті "Скарби Європи", де потрібно було думати, сприймати музику серцем, у частини глядачів це не виходило, бо практика  відсутня. Розпочався концерт твором відомим частині глядачів, однак складним. Ми на вечорі почули увертюру до «Набукко» скорочення від Навуходоносор. Це — опера на 4 дії італійського композитора Джузеппе Верді, лібрето Темістокле Солера[en] на біблійний сюжет. Перша постановка  була  в Мілані,  у театрі Ла Скала, 9 березня 1842 року. Опера стала поворотним моментом у біографії композитора. Написана на біблійний сюжет, що розповідає про волелюбні прагнення єврейського народу, опера була гаряче сприйнята італійськими патріотами, що відчули в ній заклик до визвольної боротьби, і принесла авторові широке визнання. Далі почули твори Макса Бруха, німецького композитора й диригента, скрипаля, представника пізнього романтизму. Прекрасна ведуча вечора  Аліна Синяговська ,зокрема,  розповіла: «Яскравий представник світової музичної культури 1-ї половини XX століття. Равель продовжив і розвинув пошуки Клода Дебюссі в царині імпресіоністичного звукопису, колористичної гармонії й оркестрування та екзотичної ритміки. Хоча багато критиків уважають, що Равель зазнав великого впливу Клода Дебюссі, сам композитор називав себе послідовником Франсуа Куперена і Вольфганга Амадея Моцарта, чиї композиції є більш класичними за структурою. Водночас і Дебюссі, і Равеля відносять до представників імпресіоністичного напрямку. Равель також сприйняв впливи різних музичних течій від американського джазу до фольклору Європи і Азії». Наприкінці концерту прозвучала  музика  із драми «Арлезіанки» Жоржа  Бізе. Музику до драми Альфонса Доде «Арлезіанка» (1872 р.) він створив, опанувавши ритмоінтонаційними особливостями народних наспівів, майже не вдаючись до цитат. Бізе відтворив у цьому творі характер народної музики Провансу. На концерті виступила  скрипалька Катерина Бойчук, Лауреат Міжнародних конкурсів,  із Києва

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ