Поет, пісняр, художник - Василь Титар. Як художник працює у жанрі портрета і пейзажного живопису, на своїх картинах відтворює красу рідного полтавського краю. В поезії переважає ліричний настрій, любов до малої батьківщини, природи, неньки. Його вірші щирі та відверті, легко лягають на музику та стають піснею.
Осіння зустріч
(Присвячую моїй коханій дружині Ларочці)
Вересневе ще літо було,
Ми з тобою на радість зустрілись.
Ти мені дарувала тепло
І кохання до нас прилетіло.
Червоніє твоя вже калина,
Жовтий лист кружляє до землі,
Повела в твій садочок стежина,
І летять у вирій журавлі.
А твої чорнобривці цвітуть,
Пелюстки полум’яні палають
Я на них роздивляюсь, обійму
Про кохання твоє розпитаю.
Приспів:
Розкажіть ви мені, розкажіть,
Про любов ту її нескінченну,
Про гаряче серденько її,
Що так горнеться ніжно до мене.
Розцілую я руки твої,
Що посіяли вас тут весною.
Розкажіть і про чари її
Бо творять щось незвичне зі мною.
Я таких ще не бачив чудес,
Я таких поцілунків не знаю,
Оченята, мов зорі з небес
Так любов’ю і ніжністю сяють.
Не приніс чорнобривцям води,
Їх від щастя слізьми поливаю,
Щоб кохала мене так завжди,
Славлю бога й благаю, благаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар