понеділок, 28 березня 2022 р.

У Всесвіті казки

Театр – це фабрика емоцій. З цією фразою важко сперечатися. Кожен з нас, хто хоча б раз був на виставі у театрі, байдужим до цього виду мистецтва не залишився. Адже дійство на сцені вражає до глибини душі, а гра акторів змушує плакати чи сміятися, дивуватися, аплодувати і кричати «браво» та «на біс».

Полтава завжди була театральним містом. У нас постійно функціонувало чимало театральних гуртків та самодіяльних театрів.

Добре відомий за межами нашої країни і міста Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М.В.Гоголя.

Але світ став багатшим ще на одне місто, де люблять мистецтво лялькового театру! І це -  місто Полтава. Маленькі полтавці мають неповторний Палац казок – оригінальну споруду у вигляді корабля, що пливе на хвилях часу.

У 1938 році театр ляльок  вперше оселився у нашому місті і запросив дітей на свою дебютну виставу «Іван та Воля». Лялькарі пройшли непрості випробування: відсутність стаціонарного приміщення, війна, розбудова, довгі роки наполегливої праці й становлення.  Лише у 1982 році вони оселилися в новому, спеціально збудованому приміщенні, де зустрічають дітей і нині. Про історію Полтавського театру ляльок можна дізнатись з літератури, завітавши до бібліотеки-філіалу №5.

Для багатьох акторів Полтавський обласний театр ляльок був стартовим майданчиком. Їхня кар’єра починалася саме у стінах нашого театру, а зараз акторів можна зустріти на багатьох сценах України. Тут працюють династіями і родинами. Творчий колектив – особливий, завжди є мистецьке суперництво, проте за десятки років лялькарі настільки зріднилися, що театр став для них другою домівкою, а колектив – другою родиною.

Лялькарі дарують малечі по п’ять-шість, а то і більше прем’єр за сезон. Це – «Котик і півник», «Гусеня», «Лисиця і ведмідь», «Принцеса на горошині», «Стійкий олов’яний солдатик» та багато інших. 

А справжнім подарунком для працівників стало присвоєння Полтавському  обласному театру ляльок статусу академічного.

Коли піднімається завіса, увага глядачів повністю прикута до сцени. Захоплені   ляльками, мало хто задумується, хто нарівні з акторами та режисером сповнюють дитинство полтавців казкою. Це – робота художника-оформлювача,   звукорежисера, освітлювача, тут працюють бутафорський, пошивний, столярний цехи. Створення однієї вистави у театрі ляльок займає близько двох місяців. Усе залежить від складності, кількості ляльок, об’єму підготовчих робіт. Відправна точка – обрати майбутню постановку. І завдяки злагодженості механізму, спільній роботі всіх працівників театру із року в рік полтавську малечу радують новими прем’єрами.

За роки роботи театр побував на багатьох міжнародних фестивалях в Україні та за кордоном – Литві, Туреччині, Сербії, Тунісі, Болгарії, Азербайджані, Вірменії. Скрізь його вистави отримували особливу увагу глядачів та відзнаки журі. Не менш широка географія гастролей, виділити країну, у якій виступи запам’яталися найбільше, неможливо.

Лялькарі вважають, що, попри усі сучасні розваги – мультфільми, комп’ютер – діти ніколи не припинять любити вистави ляльок. Ми, дорослі, виросли на прекрасних виставах лялькового театру. Працівники Полтавського академічного обласного театру ляльок несуть світлі почуття, хороший настрій, позитивні емоції дітям та їхнім батькам. Кращих казок для малечі ми не бачили.

Тож з нагоди Міжнародного дня театру хочемо привітати колектив та побажати творчої наснаги, успіхів, нових ідей!

 


 

1 коментар: