Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про мистецтво Полтавщини.
Березнева колективна виставка під такою назвою, що відкрилася у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка швидко знайшла своїх поціновувачів. Тут представлена ретроспектива робіт полтавських авторів, адже вона охоплює не лише останні 23 роки ХХІ століття, а й 80-ті роки минулого. Можна побачити чи змінилися теми і сюжети у полтавців, що цікавить їх у воєнний час. Презентовано у великій виставковій залі 113 творів сучасного українського та світового мистецтва, де поряд показані роботи живописні і графічні, скульптура. Значна частина творів декоративно-ужиткового мистецтва. Є фотографії чорно-білі та кольорові.
Не випадково, що ця виставка - присвята Шевченку, адже за життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова. У 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику. Дослідники творчості Шевченка стверджують, що він за життя намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів тощо, з яких дійшли до нас близько 800 робіт.
На виставці у музеї є роботи, що відповідають назві виставки, присвячені Тарасу Шевченку, як твори Миколи Попова з приватної колекції Олексія Петренка і графіка Олексія Соболевського. Тут вперше моя команда побачила твори Сергія Герасименка. Є картини про сучасну війну. Так Інна Гуржій передає біль Маріуполя, а Григорій Волков бачить в червоних фарбах події сучасності. Серед скульптури можна побачити «Портрет Т.Г. Шевченка», виконаний із гіпсу Сергієм Олешком.
Ми стикаємося нині з викликами, які можна пережити і легше пережити, коли ми поєднуємо свої болі, свої турботи і коли ми дотичні до прекрасного. Поруч із трагічним на виставці у Полтаві знайшлось місце для високого і високодуховного. Тут кожний відвідувач знайде оті точки дотику між війною, між трагедією, між надлюдськими стражданнями та одночасно вірою у світле і краще майбутнє, вірою в те, що мистецтво перемагає.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Пишіть про Шевченка. Нехай люди знають.
ВідповістиВидалити