Віру Вовк та Зою Лісовську об’єднує багаторічна дружба та щира любов до України. Скільки б разів не змінювали країни, вони пронесла щиру любов до своєї Батьківщини та українства, стали хранителями коду української нації. Завдяки їх старанням та боротьбі про Україну та українців знають у всьому світі.
Продовжуємо публікувати матеріали нашої багаторічної читачки та волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні розмова піде про незвичну екскурсію, адже це віртуальна мандрівка поховальною камерою доби бронзи, на якій вперше побували переселенці.
"І моя краса, якою б вона не була, для єдиного чоловіка, для мого коханого."
Знову і знову я читаю українську письменницю Дарину Гнатко, від якої не можу відійти ні на крок, її книжка "Проклята краса" мене зачарувала!
Таке відчуття що я дивлюся фільм.
Це Дар.
Талант.
"Життя покаже.
Ти тільки будь сильною, не дозволяй болю і підлості цього чоловіка і тієї жінки зламати тебе.
Будь сильнішою за них, будь сильнішою за власний же біль, і доля обов'язково винагородить тебе щастям."
Українська письменниця Дарина Гнатко знайомить мене, читачку, зі своєю книжкою, що має назву "Радислава. Історія одного кохання" - сюжет якої побудований на жіночій владі за серце чоловіка.
У Польщі Шимборську за її унікальне відчуття прекрасного й шляхетну вдачу називали «зіркою поезії» та Моцартом літератури. У 1996 році в Стокгольмі, під час вручення Віславі Шимборській Нобелівської премії, її представили як «першу даму» польської поезії. «Вісці ця Нобелівка просто належала», – прокоментував цю новину інший видатний поляк Станіслав Лем.
73-річна поетка сприйняла новину про нагородження з певною іронією: «Надіюсь, мені не поперевертається в голові».
Продовжуючи проєкт про національну спадщину, в бібліотеці-філії № 5 відбулася зустріч з науковицею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катериною Штепою. Присутні з цікавістю прослухали розповідь про літні свята та рослинні обереги. Одне з найколоритніших та найцікавіших свят, було свято Івана Купала. Купальську ніч вважали чарівною, вірили, що трави, зібрані на Купала, мають особливо цілющі властивості.
Продовжуємо публікацію матеріалів нашої постійної дописувачки і волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про мій улюблений танок і музику Танго.
Моє перше знайомство з танго відбулося в 5 років, коли почула пісню «Гуцулка Ксеня» по радіо. Її роками співала вся моя велика родина. Ця українська пісня-танго стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі.
«Буремні дев’яності» К.Прічард – це роман не просто про золотошукачів Австралії.
Це роман про австралійців – тих, що шукають золото, тих, що його добувають і навіть тих, що скуповують його і наживаються за рахунок праці двох попередніх.
Це роман не просто про життя на приїсках трьох сімей головних героїв (Гаугів, Брайрлі, Робійярів), але і про людей, які з’їхалися майже з усіх країн тодішнього світу в надії знайти золото, розбагатіти, але для більшості із них ці надії були примарними.
Це роман про те, що часто вода буває дорожча за золото, хоча іноді золото дорожче за життя людей.
Це роман про …… ціну, яку доводилось платити за цінний метал, бо його вартість – це тільки частина ціни.
Так, хтось знайомий з авторкою Крістіною Лорен?
Якщо так, звякніть.
Ні?
Що ж, коротко опишу.
Насправді це не один автор, а цілих два.
Крістіна окремо, Лорен окремо.
Дві подруги і колеги одночасно.
Пишуть любовні романи в тандемі.
Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Нещодавно у літературно-меморіальному музеї В.Г. Короленка відбулася презентація виставки, присвяченій флорі та фауні. Її ініціювали дві художниці, членкині НСХУ Олена Пушкарьова та Світлана Олійник, які є подругами по цеху і в житті.
