Продовжуємо публікувати матеріали із багаторічного циклу волонтера Оксани Кравченко «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Фестиваль нині є справді «штучним замінником свята», оскільки привносить у буденність елементи радості, відпочинку, новизни тощо. Крім того, основою фестивалів є змагальницька складова, яка надає змоги спробувати себе в іншій формі чи ролі, оскільки ці заходи проводяться переважно на мистецькій (народно-інструменальній, вокально-хоровій, хореографічній тощо) основі.
Тому на регіональному рівні набувають популярності заходи з чітко вираженою місцевою складовою, тобто саме тим, що характерне для того чи іншого регіону. Передусім це — презентація найпопулярніших мистецьких форм в образотворенні, музиці, репрезентація обрядової практики. Те саме стосується і танцювальної культури, декоративно-ужиткового мистецтва Моя команда любить фестивалити. На сучасному етапі фестивальна діяльність стає все більш популярною та затребуваною в Україні. З кожним роком актуалізується і розширюється тематична спрямованість фестивалів, збільшується кількість учасників, що дієво та позитивно сприяє формуванню іміджу України в європейському просторі. Цього року ми відвідали аж три фестивалі в Центрі культури і дозвілля Полтавської міської територіальної громади, завдяки запрошенню Оксани Володимирівни Михайленко, директору цього закладу культури. Спочатку був Всеукраїнський фестиваль «Золотий диск», розкривший юні таланти України. Другим став фестиваль «Краса срібного віку», який довів всім, що жінка має залишатися Жінкою у будь-якому віці, і старість може бути цікавою і насиченою порою життя, а не тільки неміччю та хворобами.
8 грудня побували на третьому фестивалі за останні три тижні. Особливістю будь-якого фестивалю є робота з глядацькою аудиторією. Глядачі є повноправними учасниками фестивалю. Більше того, однією з актуальних функцій фестивалю є саме комунікативна функція. Вся сукупність ролей, форм та ступенів приєднання людини до фестивальної діяльності (бездіяльність також є формою участі) створює неповторний культурний простір кожного фестивалю. Варто врахувати, що для України, зокрема Полтави, характерним явищем є поєднання в єдиному спільному просторі фестивалю доволі різноманітної аудиторії. Унікальний грудневий родинний фестиваль, де відбувся синтез мистецтв у фестивальному просторі, декілька сцен в один час (танцювальна, , дитяча тощо), майстер-класи (можливість відвідувачів долучитися до творення). Тут кожний вік знайшов себе і відчув смак задоволення та свята, стільки було різноманітних ігор, майстер-класів, цікавих зустрічей у фойє Центру культури та дозвілля. А вже фотозон годі й рахувати. Я не можу пити каву за станом здоров`я, а тут вперше малювала кавою. Члени команди створювали два види малюнків кавою: прикраси до ялинки і саму ялинку. У майстерні Святого Миколая було ще багато майстер-класів. Одні члени команди обрали розпис одноразового посуду, а інші працювали в тому, де виготовляли Яянгола за технікою ляльки-мотанки. За три роки повномасштабної війни кожний член моєї команди виготовив від двох до семи янголів із різних матеріалів. Більшість їх пішли у посилки нашим воїнам до різних свят. А вже концерт «Танцюємо заради Перемоги» підкорив наші серця. Всі колективи показали яскраві та оригінальні танці, виконані на високому рівні із гарним настроєм. Постійно в залі лунало:»Браво!». Було багато кумедних сценок, доброго гумору в народних танцях. Чудові костюми і світла музика дуже сподобалися старшому поколінню.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар