Незмінною любов’ю читачів впродовж десятиліть користуються твори нашого земляка Григорія Тютюнника. Він зробив значний внесок у розвиток української літератури, а прожив лише 41 рік. Його продовженням - своєрідним духовним безсмертям - став роман «Вир» , за який в 1963 році письменника посмертно удостоїли званням лауреата Шевченківської премії. Григорій мав «...талант людяності. І вроджений, і вистражданий», - писав про нього молодший брат Григір.
Ми підготувала для вас, наші користувачі, біобібліографічну годину « Я сприймаю те, що мене оточує, серцем». До вашої уваги уривок.
"Рівно століття назад, 23 квітня 1920 року, на Полтавщині у селі Шилівка Зіньківського району народився письменник Григорій Тютюнник, старший з братів Тютюнників. За збігом обставин, обох письменників звуть Григоріями. Старшого з синів у родині Тютюнників хотіли назвати Георгієм, але дід, якого відрядили в управу зареєструвати хлопчика, на радощах переплутав ім’я. Вдома Григорія Тютюнника зазвичай звали Їгором. Про помилку дізнались коли Григорію настало 15 років, і у його батька, який розлучився і жив в іншій родині був шестирічний син, теж Григорій. Щоб розрізняти хлопців, молодшого стали звати Григором. Як згадував Григорій Тютюнник: «Зажив я від того дня на два двори».
Немає коментарів:
Дописати коментар