«Ти все бухтиш, від тебе зимно.
А я красива, вся в собі
Мене здаля любому видно!»
Сова послухала тираду,
Подумала: «Ну, що сказать?
Давать такій дурній пораду?
Простіше ліс свій облітать!
Яка ж Зозуле, ти дурепа!
Щоб не робила все не так!
А вже лінива де не треба,
Зчиняєш галас Бог зна як!
А гірш за все, що ти – не мати,
Дітей своїх ти віддала…
Затишної не маєш хати
Й родинного не знаєш ти тепла.»
Зоя Пантелейчук, читачка бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар