У 1926 році, після виходу в світ роману «І сонце сходить» («Фієста»), двадцятисемирічний письменник-початківець раптом уславився на весь світ і відтоді незмінно був у центрі уваги товаришів по перу, критиків, репортерів, редакторів журналів, читачів, а також урядових чиновників, генералів і навіть осіб, ще більш далеких від мистецтва.
«Завдання письменника незмінне, - твердив Гемінґвей, - воно завжди в тому, щоб писати правдиво і , зрозумівши, в чому правда, висловити її так, щоб вона увійшла у свідомість читача як частина його власного досвіду».
Ернест Гемінґвей ще за життя став одним з найпопулярніших письменників світу. Цьому сприяв не тільки яскравий талант, а й бурхливе, сповнене ризику і пригод життя цієї відважної людини, журналістська кар’єра якої кидала її в усі тогочасні «гарячі точки» планети: в Іспанію, Китай, Францію часів другої Світової війни. Газети охоче друкували знімки Хемінгуея на полюванні, на рибалці з пійманою ним рідкісною рибою, на урочистих прийомах.
«Авантюрист століття», «великий індивідуаліст», «ворог інтелекту», прихильник «тотальної дії» відомий майже так само, як і Гемінґвей– письменник. Усе це невід’ємні частини легенди, міфа про Гемінґвея.
Нобелівської премії з літератури 1954 р. Гемінґвей був удостоєний «за майстерність у мистецтві оповіді, що її він нещодавно виявив у повісті «Старий і море», а також за вплив, який він справив на стиль сучасної прози». За станом здоров’я письменник не був присутнім на церемонії вручення, але у листі-подяці зазначив : «Для справжнього письменника кожен твір мусить бути початком нових зусиль досягти недосяжного.»
Українською мовою 1957 року вийшла п’єса «П’ята колона», 1961 року роман «За рікою, в затінку дерев» у перекладі К. Суханенка та Н.Тарасенко, 1968 року – збірка новел «Сніги Кіліманджаро (переклад однойменної новели зроблено відомим поетом І.Драчем, а інших 19 новел збірки – письменником В.Митрофановим). 1968 року у перекладі В. Брюгтена була опублікована українською мовою книга спогадів молодшого брата Е. Гемінґвея Лестера «Мій брат Ернест Хемінгуей». Видавництво «Дніпро» в 1979 році видало твори в чотирьох томах.
І сьогодні книги Гемінґвея є сучасними, бо його проза утверджує, що людина ніколи не позбудеться совісті, порядності, чистоти та й узагалі банального вміння бути людиною навіть у нелюдських ситуаціях.
Ернест Гемінґвей мій улюблений письменник з дитинства. "Старий і море" - повість читана й перечитана. Спасибі бібліотекарям за чудову інформацію про нього.
ВідповістиВидалити