Декілька фраз про Е. Бронте

Продовжуємо цикл замальовок і нарисів  «Моя Полтава - мої роки і спогади»  активної читачки Оксани Кравченко.

Я ознайомилася з творчістю сестер Бронте у 14 років. Читала світову  жіночу літературу  під час літніх канікул. Відтоді я люблю видатну англійську письменницю Емілі Бронте (1818—1848 рр.). Її неповторний, унікальний талант, який з витонченістю проявився в її поетичній творчості, єдиному романі “Грозовий Перевал” (1847 р.). Найбільше люблю її, реалістичний у своїй основі, роман, збагачений романтичною традицією, що бентежив і бентежить критиків.

Письменниця висвітлює у своєму романі дві основні теми: кохання і  приниження гідності людини. Вони втілені в складних відносинах, які пов’язують членів двох сімей в двох поколіннях. Цей роман написано так, що переживаєш за головних героїв до сліз. За своє життя перечитала тисячі романів, проте нічого сильнішого, що можна було б поставити на одну сходинку з цим не зустрічала.

Емілі Бронте померла у віці тридцяти років, тільки через рік після того, як було видано “Грозовий Перевал”, але вона все ще звертається до нас через сторінки свого прекрасного роману. Вона дуже любила хатніх тварин, намалювала десяток їх.  Життя та творчість Емілі Бронте вчить нас відчувати, як голос однієї людини може допомогти бачити світ таким, який він є. Емілі була відважною і рішучою людиною. Але письменниця була хвора, вона померла, страждаючи від сильної інфекції легенів, проте відмовлялася від допомоги оточуючих і продовжувала жити, оскільки завжди вірила, що її власні сили допоможуть витримати і, зрештою, подолати фізичні обмеження, які є в житті.  Творча спадщина Емілі Бронте займає одну з провідних позицій не лише в англійській, а й, безперечно, у світовій літературі, ставить важливі соціальні та моральні проблеми, які люди намагаються вирішити протягом цілого життя, зробивши, таким чином, неоціненно вагомий внесок у подальший розвиток англійської та світової літератури.

Цей роман екранізували майже 40 разів. Найвідоміші стрічки: 1939, 1967, 1970, 1988, 1991, 1992, 2009 рр. Мріяла подивитися якусь із цих стрічок. Я подивилася фільм 1992 р., знятий режисером Пітером Козмінскі історії». Порівняти відчуття школярки і зрілої жінки було цікаво і непросто, бо в душах героїв такі пристрасті, що нагадують шекспірівські.

Оксана Кравченко член НСЖУ і МСПУ