Євген Путря і Полтава

15 травня минає рік, як у віці 85 років помер відмий полтавський  художник Євген Путря, член Національної спілки художників України, лауреат Премії Полтавської обласної ради імені Панаса Мирного та Полтавських міських премій імені Миколи Ярошенка і Самійла Величка. Я не була другом Евгена Васильовича , близькою до нього людиною, але знала його 20 років. Для мене він є інтелігентом у найкращому розумінні цього слова. Інтелігенція завжди була носієм передових думок, до неї прислухалися. Один із таких наш земляк Євген Путря, котрий  вирізнявся серед основної маси. 

Євген Васильович  - людина розумна, з високою внутрішньою культурою, самоповагою, із високим рівнем відповідальності за себе, за державу, з почуттям міри абсолютно в усьому (у словах, діях), правдива, порядна, чесна.   Він не жив нав'язаними стереотипами, штучної суєтою. Умів відокремлювати в житті головне від придуманого. Дотримувся у зрілому віці відомого морального принципу «золотої середини», зберігав гармонію. 

Родом цей скульптор, графік, малювальник ікон, мистець декоративного мистецтва із Дніпропетровщини. Закінчив Харківське художнє училище (1965 р.). Працював художником в обласному відділенні Художнього фонду України (1967–1983 рр.). А потім Євген Путря у складі творчої групи художників працював над створенням музейних експозицій. Євген Путря разом з Анатолієм Щербаком, Віктором Батуріним та Борисом Головком оновлював експозиційні зали музеїв Полтави. Фактично вони створили експозицію літературно-меморіального музею Івана Котляревського, яка діє і нині. Бригада художників загалом оформила 12 музеїв у різних містах і місцинках України.

 Велике місце у творчості  Євгена Путрі займає релігійна тематика: ікони із зображенням Ісуса Христа (1989, 1992 рр.), св. Георгія Змієборця (1989, 1993, 1996 рр.), «Спас Нерукотворний» (1989, 1992 рр.), Божої Матері (1993 р.), апостоллів Петра і Павла (1993 р.), архістратига Михаїла (1993 р.), «Христос Вседержитель» (1993, 1995 рр.). Окремі образи спеціально створені для Хрестовоздиженського монастиря у Полтаві (1992–1995 рр.), церкви Богородиці у м. Березань Київської області (1990-ті). Путрі належить корогви із зображенням Спасителя і Божої Матері, карбовані з металу шати для псалтиря, «Требника» (1993 р.), євангелія (1996 р.), ікони «Божа Матір із Ісусом Христом», хрести напрестольні, а також медаль «Папа Іоанн Павло ІІ» (1992 р.).

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються п’ять художніх творів Євгена Путрі. Крім того, митець сформував колекцію особистих речей своєї доньки – художниці Саші Путрі.

Євген Путря є учасником виставок:  у Полтаві, Києві, Миргороді, Велико Тирново (Болгарія, 1976 р.), Кошаліні й Слупську (Польща, 1984- 1985 рр.). Твори Путрі . зберігаються у музеях міст України: Полтави, Києва, Очакова ( Миколаївської області.), Кременчука, Миргорода. Також на Полтавщині : у Великих Сорочинців Миргородського району та музеї-заповіднику ім. М. В. Гоголя у Шишацькому районі.

Він є батьком художниці Олександри, котра за 11 років  короткого життя  створила 2279 робіт — 46 альбомів з малюнками, шаржами та віршами, чеканки,вишивки, дрібні вироби з пластиліну, саморобні шиті іграшки, вироби з намистин і кольорового каміння, випалювання по дереву. Після смерті вона приходила до батьків щоночі уві сні. Тепер вони з`єдналися, щоб не розлучитися ніколи.

 Оксана Кравченко член НСЖУ і НСПУ