У серії «Видатні краєзнавці Полтавщини», що заснована у краї в 2017 році, вийшов 6-й бібліографічний покажчик під назвою «Володимир Мокляк» (до 60-ти річчя від дня народження). Володимир Мокляк, заступник директора Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, заслужений працівник культури України (2012р.), лауреат премій: імені Самійла Величка (2007р.), Володимира Малика (2011р.), Паїсія Величковського (2012р.), Миколи Ярошекна (2015р.), Петра Ротача (2019р.).
Пан Володимир історик і бібліограф, музеєзнавець, родом із с. Руденківка, тоді Новосанжарського району. Закінчив середнє ПТУ №4 в Полтаві, із відзнакою, а ще Гадяцьке державне культурно-освітнє училище ім.І.П.Котляревського, із відзнакою, потім Харківський державний інститут культури. Із дитинства цікавився історією України. Ще від бабусі Єфросинії Петрівни Моцак, неграмотної селянки, почув про Голодомор 1932-1933рр., про голод 1946-1947 рр., коли вижила завдяки мерзлій картоплі, що збирали мешканці села на полях, та печеному бурякові, який був ласощами того часу. Про це написав у вступній статті до посібника Тарас Пустовіт, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури. Він виступив на презентації у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.І.П.Котляревського із вітальним словом і зокрема наголосив: «Ми 30 років спілкуємося, приятелюємо, радимося з тих чи інших питань. Володимир Мокляк щирий, ділиться наробками, дослідженнями. Для мене він - певний зразок добротного науковця». А Олександр Супруненко, директор Полтавського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України акцентував увагу на тому, що «Володимир Мокляк вміє творити і творить для людей, краєзнавець за покликом душі та козакознавець». Людмила Бабенко, доктор історичних наук, почесний краєзнавець України розповіла про риси його стилю роботи - скрупульозність та відповідальність. Укладачами видання стали Марина Федорова та Ганна Дідусенко, яка навчалася з ювіляром у одній групі. У посібнику матеріали розміщено в алфавітному та хронологічно-алфавітному порядку, подані анотації. Є тут покажчик іменний, географічний та покажчик авторів. Представлено багато фотографій чорно-білих та кольорових із архіву автора, котрі візуально розповідають про життєвий та творчий шлях нашого земляка. Володимир Олександрович не раз побував у складі археологічних експедицій, брав участь у розкопках біля с.Лахни (Новосанжарського району), с.Олефірщини (Диканського району), с.Олександрівка (Чорнухинського району)… Позаду у нього 30 років музейної справи. У творчому доробку краянина - створення музейних експозицій і видання наукових досліджень. Це оновлені зали Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського № 9 і 10. Збірка документів «Джерела до історії Полтавського полку», що надрукована в 7 томах, а ще 15 випусків музейних наукових збірників та 13 випусків серії «Звіт пам`яток історії та культури України. Полтавська область». Він є одним із фундаторів часописів «Полтавська Петлюріана», «Полтавські єпархіальні відомості».
16 серпня 2021 року виповнилося 140 років від дня народження Івана Дряпаченка, видатного українського живописця та графіка. У його мистецькому доробку різні за стилями і техніками твори побутового, портретного, пейзажного та батального жанрів тощо. Роботи митця зберігаються в музеях Полтави, Кременчука, Харкова, Донецька, Львова, Одеси, Москви, Санкт-Пентербурга, Рибінська, Могильова та у приватних колекціях. До ювілею відділ краєзнавства ПОУНБ ім.І.П. Котляревського, за ініціативи та підтримки дослідниці його творчості Тетяни Мячкової, аспірантки, підготував бібліографічний покажчик «Іван Дряпаченко - художник, який малював дерево роду і народу: До 140-річчя від дня народження». У 1 частині цього унікального виданна, аналогів якому немає у світі, показано біографічні та творчі і пам`ятні дати, пов’язані з цим митцем, а ще репродукції творів І.Дряапченка та А Терещенка. Також наведено нові дані про дослідження, стосовно життя та творчості Дряпаченка у статті Тетяни Мячкової. Всього тут названо 135 джерел текстових та електронних ресурсів про його життя та творчий шлях, із них 123 - текстові. Є іменний покажчик та умовних скорочень. Завершує це видання вірш про художника Марини Тристан, вихованки художньої студії Козельщинського БДЮТ.
Ці покажчики будуть корисними не лише для студентів та педагогів гуманітарних вузів, а й школярів, для читачів, котрі цікавляться історією, археологією, мистецтвом краю та України.
Оксана Кравченко, член НСЖУ, МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар