Цикл замальовок та кореспонденцій «Моя Полтава – мої роки і спогади» читачки і волонтерки Оксани Кравченко продовжується у вересні.
6 вересня внутрішньо переміщені українці та полтавці (від 2-х до 12-–ти років і старші) подивилися сучасну казочку «Золоте курча» у постановці акторів Полтавського академічного обласного театру ляльок. Четвертий місяць триває у Полтаві мій проект «Казочка», завдяки Полтавському академічному обласному театру ляльок та бібліотеці-філії № 5.
Ця зустріч, як і попередні влітку, пройшла безкоштовно в читальній залі бібліотеки-філії № 5. Вистава «Золоте курча» народилася у 1991р. І відтоді ця казочка не сходить зі сцени нашого театру. Її написав автор із Криму Володимир Орлов, який робив сценарії для лялькових театрів. Режисер вистави В`ячеслав Сірик, котрий 35 років пропрацював актором-лялькарем, маючи освіту режисера. Він досконало володіє майстерністю актора-лялькаря.
І вміє найефективніше використовувати можливості ляльок у своїх виставах. Художником вистави став Василь Безуля, заслужений художник України. Він є одним із найвідоміших майстрів ляльок різних типів на Україні. На базі театру створив чудове сценічне оформлення понад 70 вистав. У цій виставі звучить гарна музика. Її автор Василь Якубович. Він багато років завідував музичною частиною театру, став тут композитором. Хоча це талановите тріо давно покинуло нашу Землю, вони живуть у своїх казках, у пам`яті колег і вдячних глядачів різних поколінь .31 рік живе на сцені історія про те, як Вовк та Лисиця вкрали яйце і вважали, що у них буде курочка і нестиме золоті яйця. Але вилупився півник. Курча сприйняло звірів за своїх батьків. Це незвичний сюжет для сучасної казочки, де Вовк, у силу певних обставин , перетворюється на дбайливого батька.
У виставі зайняті три талановиті актори: Вовк – Лель Хмеленко, Курча – Юлія Науменко та Лисиця – Наталія Тимощук. Багато років вистава йшла російською мовою, бо це мова оригіналу. Її залишили у репертуарі, проте переклали і вже протягом року малеча дізнається про історію курча державною мовою.
Велика вдячність всім співробітникам бібліотеки і всім акторам, адміністраторам , та особлива подяка директору нашого театру ляльок за чуйність і такі прекрасні вистави, що слугують відновленню душевного здоров`я і дарують годину радості дітям та дорослим. Я горджуся, що це вже мій другий проєкт із Полтавським академічним обласним театром ляльок, а з бібліотекою не можу навіть порахувати якого десятку розміняла…
Оксана Кравченко, член НСЖУ і МСПУ
Я прочитала матеріал Кравченко і пригадала, як багато років тому із сином побувала в театрі ляльок і саме цю казочку вперше побачив мій 4-ри річний синок. Я зателефонувала йому . Моєму сину 28 років, має вищу освіту. Він вже 6 років працює в Німеччині. Він прочитав на блозі статтю і був зворушений, що казочка його дитинства живе й досі на сцені Полтавського театру ляльок. Завдяки друзям він передрукував цю статтю у Німеччині. Сьогодні із нею ознайомилися десятки заробітчан і переселенців із України. Є серед них дві полтавки, котрі багато років є заробітчанками. Одна бачила цю виставу в 5 років у Полтаві, а друга - в 7 років. Її бабуся і дідусь водили у наш театр на день народження.
ВідповістиВидалити