середа, 6 листопада 2024 р.

Виставка акварелі ХХ століття

Продовжуємо публікувати матеріали із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» нашої  постійної читачки Оксани Кравченко.

У музеї  Володимира Короленка  нещодавно відбулася презентація виставки акварелі  50-х і 60-х років із приватної колекції відомого на Полтавщині  видавця, збирача і подвижника Олексія Петренка, в його ювілейний рік. Добре відомо, що Тарас Шевченко підніс український акварельний живопис до рівня світових здобутків.

Моя команда була у захваті від представлених камерних робіт митців харківської школи малярства, із якими нас ознайомив  друг музею Олексій Петренко. Всі автори народилися в 2026, 2027 і 2028 роках. Їх молодість обпалена ІІ Світовою війною. Акварелі не просто цікаві. Це довершені твори, написані в строгих традиціях станковізму. Вони свідчать про пошуки нових тем, образів і художніх вирішень харківськими митцями. Пейзажі зачаровують відчуттям спокою, як правило, вони безлюдні. Для зображення митці обирають загублені у часі старенькі подвір’я. Від того і кольорова гама їх вишукано витримана. Художники не люблять екзотики.  І це свідчить про витончений смак та високу внутрішню культуру майстрів. Серед циклів акварельних пейзажів тут бачимо розвиток жанру індустріального пейзажу в українському мистецтві. 

Найбільше враження на нас справили твори Георгія Малакова, українського графіка; члена Спілки радянських художників України з 1960 року, Заслуженого художника УРСР з 1974 року. Він працював у галузях станкової, книжкової графіки та екслібрису, переважно в техніці лінориту. Серед робіт: акварельні цикли: «Полісся» (1950—1953 рр.), «Букринський плацдарм» (1951 р.), «Немирів» (1951—1957 рр.), «Старий Львів» (1958 рр). На виставці у музеї ознайомилися з його роботами, присвяченими сталеварам, немов переглянули стрічку «Весна на Зарічній вулиці»; настільки все реалістично, широ і красиво. Любов до деталізації, що притаманна цьому митцю, просто вражає. А ще вперше побачила органічне поєднання двох технік акварелі на одному аркуші. Дивовижна чистота робіт. Наші полтавські митці так не пишуть і не писали. Прекрасно і фантастично! Портрети людей на акварелях на цій виставці унікальні тим, що всі зображені спиною до глядача. Такий підхід більшість відвідувачів побачили вперше.

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ


 

Немає коментарів:

Дописати коментар