.jpg)
Рання діагностика і лікування допомагає людям з аутизмом розкрити потенціал і знайти місце в житті.
Відлюдькуватий, нетоваристський, похмурий… Такими словами часто нагороджують людей, які дійсно на перший погляд видаються відлюдькуватими. Насправді ж вони занурені у себе, їхні думки зайняті якоюсь цікавою справою, відволікатися на інше не бажають. У науці таке відхилення називають аутизмом. Однак такі люди не становлять загрози для інших, просто вони особливі. Дитина такою народжується і з часом її можна скоректувати і адаптувати до звичайного життя. Батьки від самого народження повинні уважно спостерігати за розвитком дитини. Здоровій дитині подобаються іграшки, вона тішиться ними. При аутизмі дитині не потрібно багато іграшок, вона може вибрати одну і ця іграшка для неї - цілий світ. Така дитина сидітиме у куточку і не шукатиме спілкування з людьми, які її оточують. Важливий момент при аутизмі – затримка мовного розвитку. Аутизм – це особливий спосіб життя. Інклюзія починається з дитячого майданчика, кафе, парку, групи у дитсадку, шкільного колективу.
Людина з аутизмом може жити звичайним життям, просто їй потрібна соціально-психологічна адаптація. Це – велика робота насамперед батьків. Їхнє завдання – допомогти побачити світ таким, яким він є. Адже дитина з аутизмом дивиться на світ по-своєму, бо у неї порушене сенсорне сприйняття. Але часто інтелектуальні здібності людей з аутизмом – на грані геніальності, у них спостерігається певна стереотипія – тобто стереотипні рухи. І вони фіксовані на одному об’єкті, предметі чи виді діяльності, який подобається і доводить до досконалості. Якщо, наприклад, захоплюється живописом, то пише геніальні картини. Дитина з аутизмом часто має високий рівень інтелекту. Тому важливо провести соціалізацію дитини у суспільство, щоб вона знайшла себе у тому виді діяльності, який їй до душі.
Аутизм – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і може спричинити значні соціальні, комунікаційні та поведівонкові складнощі.
Сорок років тому вчені та лікарі фіксували лише 4-5 випадків аутистичного розладу на десять тисяч дітей. Відтоді показники стрімко зросли і вже у 2018 році цей стан діагностували в кожної 59-ї дитини.
Це питання нині дуже актуальне і працівники бібліотеки-філії №5 пропонують літературу по цій темі.
Що таке аутизм і які його симптоми? Чи приречені на самотність люди із цим розладом? Може, це – генії з унікальним складом розуму? І що відбувається в їхньому мозку? Ці та інші питання піднімає в своїй книзі «Що приховує аутизм. Майбутнє нейрорізноманіття.» американський автор Стів Сільберман, яку книгозбірня отримала в рамках україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я.» Працюючи над книгою можна дізнаємося про історію аутизму, дивовижні факти із життя людей та їхні фантастичні досягнення. Автор описує низку історій про дітей і дорослих з аутистичним розладом, щоб суспільство нарешті перестало їх дискримінувати і приєдналося до нового руху – за нейрорізноманіття. Він наголошує, що однією з найперспективніших подій стала поява концепції нейрорізноманіття – уявлення про те, що такі стани, як аутизм, дислексія і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, слід вважати природними когнітивними варіаціями з властивими їм перевагами, які зробили свій внесок у розвиток технології та культури, замість того , щоб сприймати їх лише як перелік порушень і розладів.
Концепція нейрорізноманіття спричинила рух за громадянські права, який набуває дедалі більшого поширення. В його основі лежить проста ідея: найпроникливішими інтерпретаторами аутистичної поведінки є самі люди з аутизмом, а не їхні батьки чи лікарі. Поборники нейрорізноманіття вважають, що суспільство повинне сприймати його як частину генетичної спадщини людства. Вони стверджують: потрібно допомагати аутистичним людям і їхнім родинам жити щасливим, здоровим і спокійним життям, щоб їх сприймали такими, як вони є. А головне, щоб почувалися у цьому світі, як удома
Немає коментарів:
Дописати коментар