Де б ти не був (оповідання)

"- Я не казав тобі, де ця хатина. Я сам не знав де. Як же ти

... - Я це вмію - місця знаходити і речі загублені. Як кішка."

Відкриваю нового оповідача для свого кругозору.

Ним стає Джеймс Едвін Ганн.

Історія "Де б ти не був".

Багатообіцяюче.

Стиль читання мені подобається.

Сюжет нехитрий.

Що це за історія?

Про силу наших з вами Дарів.

Психологія в наявності.

Психам зайде.

Великосвітським півням і вівцям не дуже.

Штрудуємо думку!

Якщо тіло піддається тренуванням, то і розум можна вигравіювати до телепатичного зростання.

Це як?

Полтергейство на допомогу.

Головний герой у нас професор із психологічного телекінезу.

Він пише докторські та дисертації.

Але наживо жодного разу не стикався з предметами, що пересуваються від людської присутності.

І зустрічає на своєму шляху цей красень, милу дівчину.

Непросту.

Майже відьму.

Адже так чоловіча стать потай характеризує нас таємничих і непокірних дам (не) їхнього серця, хах.

Поправте, якщо що.

Дозволяю.

Настрій то добрий.

Поки що!)

Дівчина не в ладу з батьком.

Батя її боїться.

Ясна річ, жінки вміють тримати чоловічу стать у страху.

Одним тільки поглядом.

Ух.

У дівчини є мрія.

Вийти заміж.

Добра справа.

Робити чоловіка щасливим і відчувати від цього райську насолоду.

Герой же опирається цій пропозиції.

І тут вмикається темна сторона дівчини.

Хлопцеві як би не відкрутитися.

Пам'ятаєте фільм "Керрі", за мотивами роману Стівена Кінга?

Дічина в засмучених почуттях вбивала всіх своїх кривдників.

Ось тут усе вкупі.

Телепортація, телекінез і телепатія.

І жіноча помста, очманіти.

На додачу різні героїні в одному тілі.

Суячи зі спостереження від головного героя:

"Метт знав уже чотирьох Еббі: дівчинку з кісками, яка похмуро бреде по запорошеній дорозі і весело підстрибує на сидінні машини; щасливу куховарку, рум'яну від плити; нещасне вмістилище таємничої і зловісної сили; пристрасну жінку в місячному світлі. Яка ж із них справжня?"

Герою цікаво написати статтю на цю тему.

Героїні цікаво відчути кохання.

Такі різні протилежності.

Сильний і слабка.

Але за внутрішнім світом, Жінка несе в собі гармонію, а Чоловік оберігає її від зовнішніх впливів навколишнього середовища.

Так-то воно так.

Але?

"Якщо вдуматися, засоби суть нескінченна серія кінців, а кінці - нескінченна серія засобів..."

У цій історії сама увага приділяється не надприродним силам.

А дарам, які закладені всередині нашої підсвідомості.

Думка рухає Суть.

Суть призводить до Кінця.

Кінець знаходить Засіб.

Засіб розщеплює Мету.

Мета гарантує Проект.

Чого?

Удосконалення своїх розумових напрямків.

Дівчина забуває про те, що набагато цілісніша, ніж сам хлопець.

Мова не про рівноправність.

Вона використовує всю свою міць, силу заради того, щоб головний герой на ній... одружився.

Як вам це?

Особисто прикро за героїню.

Чоловік її боїться.

Адже якби не було в неї всього цього приданого за спиною, він і оком би не моргнув.

Допоміг.

Виручив.

Нагодував.

Одягнув.

Взув.

Але любов'ю там і не пахне.

На жаль.

"Всезнаюча, всемогутня дружина, яку не обдуриш, не замаслиш, не виставиш геть, не змусиш мовчати. Дружина, здатна вмить розгромити квартиру і метнути прямо в ціль тарілку, стілець, молочну пляшку, корову. Опиняється за найменшої підозри де завгодно. Дружина, яка бачить крізь стіни, читає думки і може забезпечити тобі головний біль, перелом, ревматизм та інше. Пекло непроглядне... та що там пекло. Усі муки грішників дрібниці порівняно з цим."

Раджу прочитати цю історію саме жінкам.

Кохання нікого й ніколи не обходить стороною.

Якщо тікає хтось від вас?

Отже, скатертиною дорога!

Дякую за увагу й уважність.

Палахкочу радо!)

Альбіна Діденеко, читачка бібліотеки