Письменник, митець i cвіт

В 1927 році він відмовився від Пулітцерівської премії, а наприкінці 1930 став першим американським лауреатом Нобелівської премії з літератури «за могутнє й виразне мистецтво оповіді, а також за рідкісне вміння з сатирою і гумором створювати нові типи й характери», його творчість вплинула на всю американську літературу XX століття.

Сінклер Льюїс народився в родині лікаря, в маленькому містечку в самому центрі Міннесоти. З п’яти років виховувався без матері, яка померла від сухот. Марк Скорер, один з біографів письменника, зазначав, що Льюїс ріс в дуже черствій атмосфері. Сінклер, молодший з трьох синів Едвіна Льюїса, був незграбним, прищавим, рудоволосим хлопчиною, над яким насміхалися як однолітки так і дорослі. Він не бажав займатися спортом, а полюбляв самотні прогулянки та читання віршів.

Сінклер Льюїс прожив шістдесят шість років (1885 – 1951), розпочавши літературну та журналістську діяльність ще в молоді роки. Тоді майбутній романіст накопичував життєві враження, вдивлявся в оточуючий світ, навчався, працював наборщиком в типографії, репортером, двірником, ходив на баржі для перевезення худоби в Англію, працював на будівництві Панамського каналу.

В1920 р. з появою роману «Головна вулиця» його визнають як великого письменника й соціального критика. У центрі роману доля незвичайної жінки, щиросердні пориви якої, прагнення до любові поглинув побут, вона не витримує і капітулює перед міщанством «головної вулиці».

Декілька його романів виділяються як «вершинні» - це «Головна вулиця», «Бeббiт», «Ероусміт», «Елмер Гентрі», «Енн Biккepc», «У нас це неможливо», «Гідеон Пленіш», «Королівська кров». Вони зберігають i до сьогодні актуальність, приваблюючи реалізмом, дотепністю та сатиричним блиском.

Льюїс продовжив традицію Теодора Драйзера, зображуючи американський спосіб життя представників «середнього класу». Художня манера Льюїса відрізняється простотою, якістю, неквапливістю. На його думку, письменник повинен викривати не тільки пороки дійсності, а й надавати читачам можливість чітко уявити перспективи суспільного розвитку.

В останні роки Льюїс пережив творчий спад (романи «Богошукач», 1949; «Cвіт такий широкий», 1951), покинув США i виїхав у Європу.