Класика з посмішкою. Бранислав Нушич

«Моя трагедія здебільшого в тому, що я гуморист» - говорив Бранислав Нушич (1864–1938), сербський прозаїк, драматург, есеїст, журналіст і дипломат.

Письменник прославився своїм талантом знаходити комічне й абсурдне у звичайному людському житті. На думку митця, «сміючись, людство прощається зі своїми вадами і з посмішкою крокує в новий день». Уся сатирична творчість Б.Нушича пройнята ідеєю вдосконалення суспільства і кожної окремої особистості.

Відгук на прочитану книгу "По Той Бік Пам'яті "

Вперше після Стівена Кінга "Кладовище домашніх тварин", мене зацікавила і українська ХИМЕРНА ПРОЗА.

Авторка Ксенія Циганчук зачепила своєю містичною реалістичністю.

Її книгу "По Той Бік Пам'яті" я "з'їла" і все одно захотілося ще та й ще читати.

Відразу скажу, книга викликає ВІДРАЗУ, МОТОРОШНІСТЬ, ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ЧИТАННЯ. ЗДОГАДАТИСЯ ХТО ЖЕ ЗА ВСІМ ЦИМ СТОЇТЬ... неможливо.

Дзвінка струна Лесиного слова

В нашій бібліотеці відбулася театралізована літературна година для школярів ЗОШ №27. Поезія, інтерактивні ігри, майстер-клас, спілкування зі справжнім Лісовиком створили творчій настрій у маленьких відвідувачів бібліотеки. 

Відгук на прочитану книгу

«Роман «Радіо ніч» Ю. Андруховича захоплює з першої сторінки. Добре виписаний текст затягує. Тут є все: детектив, містика, соціально-політичні прояви, лірика, і кохання. Літературний твір місцями переходить в музичний. Головний герой – цікава людина зі сповненим пригод і подій життям. Деякі історичні події сьогодення майстерно вписані в сюжет роману. 

Дякую пану Юрію за гарно проведений за читанням час! Голосую за цю книгу в проекті «Еспресо. Вибір читача»».

читачка Наталія Зайцева

 

Цікаво знати

“Провісниця незалежності рідної України»

Літературна спадщина української письменниці-емігрантки Докії Гуменної довгі роки була під забороною. І тільки на початку двохтисячних років в Україні почали видавати твори письменниці. На сьогодні у фонді  бібліотеки-філіалу № 5 є два твори «Хрещатий Яр» та «Дар Евдотеї». За словами Д.Гуменної,  її доля «не має нічого індивідуального, а повторює долю тих, що народилися в період перед революції і перейшли те, що було всім».

«Я прославляю життя!»

Продовжуємо цикл нарисів полтавки Оксани Кравченко «Моя Полтава - мої роки і спогади».

Влітку у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського проходила друга персональна виставка  художника-монументаліста Анатолія Блошенка. Володимира Кравченко, координатор проекту, багато років дружила з родиною Блошенків, тому такою хвилюючою і пристрасною була її розповідь про нелегкий життєвий  шлях митця.

Цитата тижня

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі»

Василь Сухомлинський педагог, письменник

"Еспресо. Вибір читачів 2021".Відгук

"Книгу Павла Вольвача «20+1, або Земля мертвих» прочитала на одному подиху. Дізналася багато про життя творчих людей, в цілому, з  минулого століття. Автор дуже яскраво виписує героїв. Це були дуже талановиті, обдаровані творчі особистості, але їх, в більшості, зламала тодішня радянська система і закінчили вони свій вік  невтішно. Автор з великою прихильністю і любов’ю описує своїх героїв чи це бандюки, чи політв’язні, чи літератори. З творчістю  багатьох із них я не знайома, наприклад,  книги Олеся Ульяненка почала брати у бібліотеці після того, як прочитала про нього у Павла Вольвача.

Були в мене і розчарування.  Павло Загребельний відкрився дещо іншою гранню. А взагалі я вважаю,що ця книга буде більш цікава для людей мистецтва, письменства, тих, хто спілкувався з цими талановитими героями. Читається книга легко, але залишає, як на мене, відчуття тривоги та смутку.  У номінації «Література для дорослих» книга Павла Вольвача «20+1, або Земля мертвих» гідна бути переможницею."

читачка Вельма А. К.

Слово і колір