Читачі рекомендують

#MyOpinion на цю книженцію

"Свинка. Жінка. І жахливі діти - чоловіки. Коротенько і стисленько. Я так поняла нікому нічо не дойшло. Хрюх... тоді буду розписувати довгими реченнями, довгими ріками, довгими помилками. Сюжетна лінія не вбивство якогось там художника. Він просто #ізюминка для того, щоб автор ненав'язливо зацікавив нас читачів. Тут розкриваються зовсім інші проблеми. Життєві. Окрема категорія дружби і кохання. Між свинями... та і людьми.

Хоча люди як свині, жеруть жорно і хрюкають в інше коромисло. Пробачте, якщо когось образила. Я не приховую, що свиня. Із самого дитинства я поводжу себе як принцеса свиня... тепер ви знаєте мою таємницю. Хрюсь-хрюсь. Тут показуються самі відносини. Відносини між коханням та дружбою. Чи зможуть ці обоє ладнати між собою. Тобто розкриваючи сам характер героїв, я бачу, що хоче донести автор. Я бачу і відчуваю наскільки мені близька ця тема.

Шо для вас кохання? Що для вас дружба? Що для вас ризик?

Двоє різних. Двоє протилежних. Двоє цікавих. Він та Вона. 

Вона живе в рожевому світі. Захищена від оману. 

Він гуляє на волі. Любить ризик. 

Але обох тягне один до одного. Спочатку є дружба. Мені це подобається. Потім взаєморозуміння. Повага. Хвилювання, переходимо до небайдужості. І насамкінець... взаємне кохання. Все як у людей. Але не у всіх таке. Це була моя думка на дану книгу.

Щиро дякую кожному читачеві хто не#дарма заглянув в гості. Хочу подякувати Полтавській бібліотеці-філіалу № 5, яка порадила мені цю книгу. Там де я вперше завітала, і з часом знайшла своїх однодумців. Друзів. Ліки для душі. Для мене бібліотека це #біблія... а можливо воно так і є але замасковано, щоб про це ніхто не довідався. Хрюсь!"

Альбіна Діденко, читачка бібліотеки