Полтавські митці постійно беруть участь у роботі пленерів України, до того ж різних рівнів. Художниця Марина Рожнятовська, член НСЖУ, заступник голови Полтавської обласної організації НСХУ, член ТТ «Художник», відвідала I приватний пленер «Золотий Донець», що проходив у м. Чугуєв.
Пані Марина була єдиною полтавкою у цьому мистецькому колективі. Її запросили, як досвідченого пленериста , котра вже тричі побувала у Чугуєві, на Міжнародному рєпінському пленері.
Розпочалося знайомство з VI Міжнародним пленером ще в далекому 2005 р., коли Віктор Ковтун, голова правління Харківського відділення Національної спілки художників України, народний художник України, заслужений художник України, дізнався про її зв'язок із Чугуєвим. Тоді вона була єдиною жінкою на пленері в складі групи митців. А нині працювала на приватному. Поряд писали картини такі відомі живописці, як заслужений художник України Леонід Заборовський із Чернігова. Зустріла вона і свого педагога , котрий викладав у неї під час навчання у Харківському, тоді іще художньому училищі, а нині - академії, заслуженого художника України Віктора Чурсіна. Двоє митців представляли Чугуїв - Сергій Каморний, лауреат мистецької премії ім. І. Рєпіна, та Юрій Пашко. Теплі стосунки склалися з Надією Пінчук із Миколаєва.Наша землячка полюбляє Чугуєв, який був заснований 10 серпня 1638 року в долині річки Сіверський Донець чугуївськими козаками на чолі з гетьманом Яковом Остряницею з метою захисту південних кордонів Московського царства від набігів кочових племен. Повертається в нього знов і знов. Не відпускає художницю це місто її дитинства. Марина Рожнятовська народилася 30 січня 1973 року м. Чугуїв. Адже саме в ньому сучасниця закінчила дитячу художню школу ім. І. Рєпіна, коли її тато Юрій Олександрович Пономаренко, професійний військовий, служив після Монголії у селі Клугино-Башкирівка, що підпорядковане Чугуївській міській раді Харківської області. Юрій Олександрович був командиром полку. Я не бувала у Чугуєві, проте воно теж є в моїй долі. Свого часу тут, у авіаційному училищі, навчався мій тато Володимир Вікторович. То були складні 50-ті роки переозброєння училища, напруженої роботи особового складу по оволодінню реактивною технікою.
На осінньому пленері митці побували в с. Осинівка, де народився Рєпін. Син солдата, в юності працював іконописцем. Займався в Малювальній школі під керівництвом І. М. Крамського, продовжив навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Марина Рожнятовська намалювала приміщення Топографічного училища, яке називають «Будинок топографа», який закінчив Ілля Рєпін. На цьому пленері землячка створила 14 етюдів олійними фарбами. Здебільшого - це міські пейзажі. Хоча був і постановочний натюрморт, коли спеціально для учасників пленеру винесли гарбузи, хризантеми, яблука та грона калини… Вийшов типово осінній натюрморт. На пленері були чоловіки з фантастичною працездатністю. Наприклад, її педагог Віктор Чурсін, який встигав щодня рибалити і писати. За час пленеру намалював 30 етюдів. Сповнена новими ідеями планами, вона повернула в Полтаву. Збирається по пам`яті малювати іще, тільки тепер у майстерні, а не на свіжому повітрі. Опісля кожного пленеру в Чугуєві пані Марина робить персональну виставку творів. Отож залишається лише чекати на нову зустріч із цією красивою й талановитою полтавкою. А Полтава оспівана нею не тільки у живописі, а й у акварелі. Пані Марина зізналася мені, що найулюбленіше місце в обласному центрі для неї - Корпусний сад, що знаходиться у самому центрі міста на Круглій площі, а тому його ще часто називають полтавчани Круглим садом. Цей оригінальний сад створили ще уXIX ст. Сад мав назву Олександрійського – відповідно до тієї епохи, його розробив відомий садово-парковий архітектор Олександр Куракін. Тут панна Марина вже багато літ влаштовує собі пленери.
Оксана Кравченко, член НСЖУ і МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар