Думаю, що читачі вже стомилися від зими. Тому я пропоную повернутися у яскраву осінь 2020 року. Пам’ятаєте, як співав Лев Лещенко: «А жизнь меня по всей земле мотает. Под стук колес ко мне приходять сны. А мне всегда чего-то не хватает. Зимою - лета, осенью - весны!» Тож запрошую вас, шановні читачі бібліотеки-філіалу № 5 і всіх, хто приєднався до циклу «Моя Полтава - мої роки і спогади», зробити живописну мандрівку в минулорічну осінь. Так швидко пролетить останній місяць зими. З повагою, ваша Оксана Кравченко.
Така назва традиційної виставки, яка проходить щороку у Художньому салоні в Полтаві вже 25 рік. Ініціювала й організувала цю виставку у 2020 році Людмила Солодкова, директор Художнього салону. Це красива, розумна і вишукана, аристократична і смілива жінка, наділена талантом приносити людям радість, котра уміє створювати свята для художників Полтави і краю. Тоді Полтава була в червоній зоні карантину, всі заклади культури працювали в режимі онлайн. Проте пані Людмилі не звикати до ризику. Адже на початку червня, коли жодного заходу не проводилося в місті, у в стінах Полтавського художнього салону відбулося відкриття персональної виставки з живопису з нагоди 80 річчя з дня народження Валерія Мозока, заслуженого художника України. Це був прорив своєрідної духовної блокади в Полтаві. Хоча пані Людмилу попереджали, застерігали, а вона настояла на своєму. В залі зібралися не тільки поціновувачі полтавського мистецтва, але й родина, колеги майстра. Художники згадували цю віддану своїй справі людину, талановитого портретиста. А ще говорили про товариську, з почуттям гумору людину. Тут представлено 56 робіт з приватної колекції родини майстра. Полтавці могли приходити й ознайомитися з творами відомого земляка. А потім приклад пані Людмили наслідував Полтавський краєзнавчий музей, провівши виставку з нагоди 100-річчя з дня народження Володимира Павлюченка, художника, учасника ІІ Світової війни…І от восени ця відважна жінка організовує осінній звіт митців Полтавщини під назвою «Живописна мандрівка в осінь». Офіційного відкриття її наприкінці листопаду не було, із-за продовження жорстокого карантину.
Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед осіннього листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза, тощо. У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! .. Таким бачить ліс живописець Анатолій Лавренко і ми разом із ним на картині «Осінь».
Одягаючись в яскравий різнокольоровий наряд, осінь немов хоче похвалитися перед зимою, адже зимовий наряд — це тільки холодний білий колір. Буяння строкатих барв у природі нагадує барвистий прощальний карнавал. Про це говорять роботи В`ячеслава та Анатолія Коркішків, Володимира Бенфіалова та Віктора Бондаря. Яка ж осінь без символа України - калини. Такий натюрморт представляє на виставці Оксана Іванюк. Цьогоріч на виставці є немало мистецьких родин, відомих у Полтаві, наприклад подружжя :Олексій та Оксана Іванюки, Ігор та Анна Велички, а ще брати Віктор та Анатолій Панченки. Брати Панченки - члени творчого товариства «Художник». От ми і зустрілися з ними на цій виставці, як я й обіцяла.
Кожний бачить осінь по-своєму і це прекрасно, бо завдяки такому на виставці понад 60 робіт - неповторних і красивих, вишуканих і радісних. Окрім живопису тут є й акрил Лариси Лукаш, відомої у краї майстрині батику. Більшість пейзажів на виставці виконані в традиційному реалістичному ключі, але Григорій Волков представив серію «Осінніх акордів» у жанрі абстракції. Помітне місце на виставці займають натюрморти. І це не дивно, адже осінь — це пора збору врожаю і підбиття підсумків року, що минає. Ми повинні бути вдячними осені за її дари: стиглі овочі та фрукти в садах і городах, ароматні гриби в лісах і парках. Саме їм присвячена велика серія натюрмортів Юлії Перепьолкіної, теж члена ТТ «Художник», де можна у живописних творах побачити окрім овочів та грибів, ще й хліб … Такою художники Полтави побачили минулорічну осінь.
Оксана Кравченко член НСХУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар