Продовжуємо цикл постійної дописувачки бібліотеки Оксани Кравченко «Моя Полтава - мої роки і спогади» про талановитих людей нашого обласного центру. Згадаємо те, що відбувалося влітку і стало подією у культурному житті.
Нещодавно у мистецькій крамниці «Сто доріг» експонувалася персональна виставка Ольги Синьоокої, яка невідома широкому загалу. Ольга молодий та успішний архітектор Полтави. Вона закінчила архітектурний факультет Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. У крамниці це вже друга виставка Ольги. Пише вона акварельними, олійними та акриловими фарбами, робить розпис стін, барельєфи. Цьогоріч пані Ольга представила графічні твори, які вирізняє лаконічність. Ця художниця робить унікальні, не тиражовані, графічні творіння, і це відчуває глядач. Автор перероблює і представляє свій матеріал — індивідуальні відчуття та переживання творчої душі від сприйняття природи, руху часу. Виставка, де 34 об`єкти, умовно поділена на дві частини. Це серія творів «Моя Полтава» - 6 робіт, де представлені улюблені будинки, як, наприклад, «Краєзнавчий музей», «Старий сарай» (кольоровий картон і папір, лінери). Цю серію написала О. Синьоока, щоб через погляд художника привернути увагу полтавців до збереження історичних і культурних пам`яток нашого міста та екології. У другій серії акцент зроблено на тому, що повсякденність може бути прекрасною. Прості предмети, моменти можуть бути естетичними, викликати позитивні думки. На вернісажі Ольга сказала: «Не обов’язково створювати монументальні полотна з великою ідеєю, можна викликати позитивні емоції, зупинивши погляд на простому предметі. Навіть маленька річ, як пір`їнка, листочок із дерева, квітка може бути витвором мистецтва». Про це говорять її роботи: « Березові тіні», «Шлях», «Інший світ», «Лютий. Сутінки» та міні-серія «Перо». Експозицію доповнюють роботи в жанрі натюрморту. Окремо показані ескізи розписів стін офісів та приватних будинків, які впродовж року виконала ця мисткиня. Персональна виставка Синьоокої є підсумком творчої роботи за минулий рік і доводить, що художниця поєднує метод спонтанності, інтуїції, і аналітичний підхід, які разом створюють дивовижний естетичний світ, наповнений великим розмаїттям образів і настроїв. «Полтавці так давно не бачили графічного мистецтва через карантин. А графіка – така неймовірна техніка для споглядання, для відчуття насолоди від ліній, фактур паперу, оцих дрібних речей, тактильності, які ми не мали стільки місяців. На виставці можна подивитися, як дихає папір. Оця тактильність нам потроху починає повертати можливість дихання та справжньої насолоди від буденного життя» - підсумувала Тетяна Сівкова, член творчого товариства «Художник», поціновувачка творчості Ольги Синьоокої. - «Незалежність мислення і велика уява дозволяють художниці не просто передати момент буденності, а перетворити його в поезію». Отака цікава вийшла виставка нашої художниці з оригінальним авторським естетичним світоглядом.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Я була на виставці в мистецькій крамниці, тільки не на презентаціїа. трішки пізніше. Мені і моїй родині дуже сподобалися картни пані Ольги. Сьогодні вона єдина графік, яка змальовує старовинні будівлі, що знищує час.Спасибі, віам , Ольго, за такі картини - вікно в історію нашого міста. Мені це дуже приємно, бо новобудлови, де живуть діти та онуки, як у фільмі Рязанова "Іронія долі". Спакибі журналістці Оксані, що в наш жахливий час не сидить вдома, а знаходить таланти, відкриває їх громаді.Спасибі вам, бібліотекарі філії № 5 за таку прекрасну роботу на блозі для сімейного читання "Бібліомозаїка" від імені моєї родини та кумів.Життя вам довгого і вашому блогу.
ВідповістиВидалити