Бажання видати книгу перекладів Е́мілі Елі́забет Ді́кінсон — американської поетеси 19 сторіччя , спонукало Соломію Павличко до створення видавництва «Основи».
«Соля — так ми її називали, - писав Юрій Андрухович. – Це справді її ім'я — в ньому і світло, і музичність, і здатність бути солісткою. (...) Вона була втіленням чистої творчої радості й несамовитої активності».
Соломія Павличко – українська літературознавиця, перекладачка, авторка праць з історії літератури та історії фемінізму. Соломію поважали, нею захоплювалися, її критикували. Вона встигала все – видавати ґрунтовні праці в своєму видавництві “Основи”, писати статті, читати лекції – як в Україні, так і за кордоном, бути справжнім другом. «Соломія Павличко – то вже факт історії культури», – підкреслила Оксана Забужко у своєму есеї “Ефект присутности”.
Сонце, як її пізніше називали, народилася 15 грудня 1958 р. у Львові, у родині знаменитого поета й перекладача Дмитра Павличка та Богдани Павличко. Дослухавшись порад батька Соломія стала світилом американістики та літературознавцем-англістом , а її сестра Роксолана (Лана) –іспаністкою. Соломія перекладе “Коханця леді Чатерлей” Д. Лоуренса ,твори Вільяма Ґолдінґа (роман-попередження “Володар мух”), Марка Твена, Ернеста Гемінґвея. Але до цього вона дослідить постать Байрона, американський романтизм: Ралфа Волдо Емерсона, Волта Вітмена і геніальну поетесу Емілі Дікінсон . Кандидатська дисертація 1987 р. називалася “Філософська поезія американського романтизму” та була новим словом у науці. Її лекції завжди викликали в студентів неабияку цікавість і в Гарвардському університеті (США), і в університеті Альберти (Канада) , і в рідних стінах Києво–Могилянської академії. Переклад Соломії Павличко “Коханця леді Чатерлей” Д. Лоуренса вийшов у журналі «Всесвіт» наприкінці 1989 – на початку 1990 років. Відгуки на роман розійшлися полярно. Одні захоплено відгукувалися про нього як про один із високохудожніх творів еротичного мистецтва, інші обурювалися, запевняючи, що книжка – неподобство, і варта лиш того, щоб і далі перебувати під забороною.
З 2010 року видавництво імені Соломії Павличко «Основи» очолила Богдана Павличко, дочка Соломії: «Для мене книга — це фетиш, об’єкт, який хочеться мати, тримати, купувати». До ілюстрування видань Основ залучають художників, твори яких цілком виправдано вважаються витворами мистецтва. Зараз видавництво «Основи» — це нішеве видавництво, видання якого дивують і не лишають байдужим.
Немає коментарів:
Дописати коментар