Полтавська Клеопатра

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко про події культурного життя обласного центру в циклі «Моя Полтава – мої роки і спогади». Це 243 публікація.

Між двома Клеопатрами( Єгипту та України) лежать століття і величезна відстань, проте вони мають багато спільного, адже не лише у них одна зачіска, а й обидві  талановиті  та уславлені далеко за межами своїх країн. Клеопатра – остання цариця елліністичного Єгипту, фатальна жінка, відома особистість у всьому світі, поетеса, фармацевт, дослідник.  

Полтавська Клеопатра  – Марина Рожнятовська, відома в світі мистецтва живописець і графік. Магістр образотворчого мистецтва, член НСХУ, заступник голови правління ППО НСХУ. За спиною Марини Рожнятовської є 30 пленерів різних рівнів. Вона  лауреат премій: «Лицар пензля» ( 2012 р.; Болгарія), літературно-мистецької премії імені Панаса Мирного та мистецької імені Миколи Ярошенка ( 2017 р., Полтава, Україна). Її картини знаходяться у найпрестижніших музеях Львова та Полтави.

Марина Рожнятовська вже понад 20 років робить свої вернісажі в Художньому салоні в Полтаві. А перша виставка живопису була на початку ХХ1 століття в Полтавській  обласній дитячій бібліотеці імені Панаса Мирного у моєму проєкті, от відтоді я слідкую за творчістю сучасниці, пишу на шпальтах газет, в своїх книгах, в інтернет-виданнях. І остання у часі виставка, що відкрита з нагоди 50-ти річчя мисткині, є свідченням цього. Марина  Рожнятовська – патріотка  України і свої переконання реалізує конкретними справами на ниві культури, у чому пересвідчилися відвідувачі цієї  ретроспективної виставки, відкритої у воєнний час. Нинішня виставка, де 31 січня наша землячка винесла на суд полтавців та чугуївців твори у двох напрямках своєї творчості – творчий звіт  пані Марини за багаторічну працю на ниві малярства, де самобутність і майстерність володіння техніками олійного та акварельного живопису об'єднані з глибоко ліричною нотою звучання  сільських та міських пейзажів.  Міський пейзаж з усіх його видів вважає мисткиня найближчим до сучасної людини. Місто – як людина, – міркує авторка виставки. Вишукані соковиті кольори її акварелей немов би занурюють  відвідувачів вернісажу у світ краси та спокою, який нам так потрібен сьогодні. Виставка божественна. Заходячи до Великої виставкової зали Художнього салону , ти ніби потрапляєш у якусь дивну атмосферу, що наповнена м`ягкістю пензля, витонченістю  ліній, ніжністю переливу кольорів... А живописні твори Марини Рожнятовської - це своєрідні романтичні рефлексії на реальні події життя, спроби створити власний умовний космос особистої мистецької реальності, в якому проблеми щоденного існування зникають, перетворюючись на територію філософських та емоційних символів. Її живописним роботам, як «Зима в Федуниці» (2009 р.), «Водоспад» ( 2008 р.)притаманні філігранність, легкість, образність та надзвичайна реалістичність.

Творче кредо мисткині – романтично-ліричний реалізм і намагання увічнити у своїх творах красу Полтавської  природи ( «Сонячний день» ;2008 р.) та її видатних архітектурних пам'ятників(» Полтавський архів»; 2008 р.). Тому і називають пані Марину співцем нашого краю. Марина -  аквареліст не просто високотехнічний але й віртуозний та артистичний у своєму творчому самовираженні. Цією виставкою вона культивує високий професіоналізм. Заслужений художник України Микола Підгорний наголосив у своєму виступі в салоні, що Марина обійшла багатьох заслужених художників-пейзажистів Полтави, тактовно їх посунула.  Юрій Самойленко , голова Полтавської обласної організації НСХУ, підкреслив, що всі картини Марини створені на пленерах, а також  вручив  на вернісажі іменинниці медаль лауреата премії імені Тетяни Яблонської.  Творчість – це велика праця, а творити – означає вбивати смерть… Так наша землячка наближає своїми прекрасними творами Мир на Україні, творить симфонію життя! 

Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ