Продовжуємо публікацію нарисів та кореспонденцій із циклу « Моя Полтава - мої роки і спогади» нашої волонтерки та читачки і дописувачки Оксани Кравченко.
Вже 11 місяців працюю із переселенцями в Полтаві, відкриваючи для них світ цікавих і талановитих людей нашого краю, залучаючи до роботи в свої 18 проєктів професіоналів. 2 лютого на базі бібліотеки-філії № 5 відбулася лекція Галини Галян, наукового співробітника Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, присвячена непересічній постаті нашої Полтавщини Василю Кричевському, видатному українському архітектору, мистцю, вченому і педагогу, у рамках наймасштабнішого спільного проєкту «Духовна Полтава».
У цьому проєкті переселенці вже фрагментарно( просто неба) слухали розповіді про нашого талановитого земляка влітку 2022 року, а нині — комплексно і глибоко.
Василь Кричевський став найхаризматичнішою постаттю українського мистецтва першої половини ХХ століття. Василь Григорович дуже багато зробив для розвитку українського і культури взагалі, працюючи в найрізноманітніших ділянках. Цією різносторонністю свого таланту він нагадував мистців Ренесансу. Творчість його була дуже різнобічна. В цій різнобічності він мав багато спільного з видатними майстрами часів Ренесансу; так само, як і вони, Василь Кричевський одержав основний фаховий і загально-мистецький вишкіл в майстерні старшого мистця (харківського професора архітектури С. Загоскіна). Після того він студіював етнографію й історію України в університеті і працював, вдосконалюючись, сам. Такий вишкіл, не пов’язаний з рутинними традиціями академічних студій, допоміг Кричевському зберегти свіжий та оригінальний підхід до мистецьких завдань.
Василь Кричевський знаний в Україні передусім як видатний архітектор. Він став фундатором нового національного стилю в архітектурі – українського архітектурного модерну. Зауважимо принагідно, що В.Кричевський був автором проєкту будинку для київських письменників, який у стилі 30-х років минулого століття мав власну назву "Роліт" (тобто "Робітник літератури"), виконробом при будівництві якого був перший редактор газети "Київський політехнік", випускник КПІ, відомий письменник Іван Ле.
Його смілива й новаторська творчість, базована на українському народному мистецтві, була одним із факторів українського культурно-національного відродження. Архітектор за своєю основною освітою, Василь Кричевський поклав початок новітній українській національній архітектурі, створивши 1903-о року проект будинку Полтавського Земства (тепер в цьому будинку міститься краєвий музей). В ньому Кричевський відтворив дух давнього українського народного будівництва. Крім архітектури, Кричевський був новатором українського мистецтва книги. Він відродив загублене з XVIII віку мистецтво оформлення української книги і сам виконав коло 90 обгорток для різних видань. В часи, коли, по російській революції 1917-о року створилася незалежна Українська Народна Республіка, Кричевський спроектував для неї державний герб (тризуб) і державні печаті та грошові знаки. Мистецька діяльність художника обіймає понад півстоліття (1897-1952), припадаючи на період бурхливого розвитку української культури і мистецтва. До цього розвитку спричинився у великій мірі він сам, працюючи й творячи в найрізноманітніших ділянках. Видатний і своєрідний маляр-пейзажист, педагог і мистецтвознавець, від одночасно виступав новатором в архітектурі, в книжковій графіці, в ужитковому мистецтві та в оформленні театральних і кінематографічних вистав. Зокрема, саме Кричевський оформив славетний фільм Олександра Довженка “Звенигора”.
Особливе місце займає малярська творчість Василя Кричевського. Він був видатним малярем-пейзажистом, співцем світла й повітря. Почавши малювати ще в 1890-х роках під впливом французького імпресіонізму, він скоро виробив свою власну малярську мову і створив величезний доробок — коло 3 000 великих та менших образів, переважно — краєвидів України та морського узбережжя Криму. На жаль багато з цього загинуло в подіях революції та Другої Світової війни. В своїх картинах, що дорівнюються найкращим працям західно-європейських майстрів, Василь Кричевський чарує прозорістю фарб, світлом і умінням передати локальний характер краєвиду.
В. Г. Кричевський виставляє свої твори на виставках починаючи з 1897-го року; вони завжди були лакомим об’єктом збирання і прикрашали собою і картинні галереї та музеї міст — Києва, Львова, Одеси, Полтави, Харкова тощо, — і приватні збірки цінителів мистецтва, починаючи від письменників Михайла Коцюбинського й Панаса Мирного, або професора Михайла Грушевського та Митрополита Андрія Шептицького на початку століття — і кінчаючи меценатами Митрополитом Мстиславом Скрипником і Кардиналами Йосифом Сліпим . Багато його малярських творів розпорошено по країнах Західної Європи та Північної й Південної Америки. Є його твори в колекції Полтавського краєзнавчого музею, а розпочалося їх збирання з картини, де зображена сільська хата, котру нам показали на відеопрезентації в бібліотеці № 5. Дякуємо колективу бібліотеки № 5 , директору Ірині Михайлівні за організацію заходу і проведення у екстримальних умовах. Дякуємо за цікаву і насичену маловідомими фактами розповідь про Василя Кричевського красивій і талановитій полтавці Галині Галян.
Із панною Галиною у нас попереду іще одна зустріч у квітні. Отож до нової зустрічі.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар