Що носили козаки в 17-18 ст. ?

Продовжуємо публікацію матеріалів нашого постійного дописувача і волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

21 серпня на замовлення переселенців із Харкова та області, Лисичанська в бібліотеці-філії № 5 відбулася відеопрезентація, присвячена одягу українських козаків 17-18 століть. Науковець і музейник Іван Герцунь зі своєї дружиною Владою, бібліотекарем, подарували незабутню годину історичної мандрівки в історію костюму запорозького війська напередодні Дня Незалежності України.

Цікаво, що на початку свого історичного існування козаки не могли  навіть думати про те, щоб займатися своєю зовнішністю й виряджатися в дорогі «шати», козак і злидні тоді були синонімами. До того часу цілком можна відносити слова української пісні – «сидить козак на могилі та й штани латає», або слова з вірша «козак – душа правдивая – сорочки не має». За свідченням літописця, одягом запорізьких козаків було одне чи двоє убрань, і лише потім, коли вони звоювали турецьку й татарську землю, то мали достаток.

Повсякденний, похідний одяг вирізнявся простотою, що проявилось у самій його назві — підлий одяг. На протилежність йому парадне вбрання було розкішним і ошатним, причому нерідко воно складалося з трофеїв, добутих під час походів. У «Описі України» французького мандрівника та інженера Боплана середини XVII ст., який розповідає про те, що козаки носили вузькі штани. Або ось голландський художник Абрахам ван Вестерфельд, проживаючи в Києві  за часів визвольної війни Богдана Хмельницького, створив кілька картин, що зображують запорожців – «Козацькі посли у Радзивілла» і «Сутичка польської та козацької кінноти під Києвом», де козаки зображені в короткому верхньому одязі: сірій свиті, жупані або доломані, а на ногах у них, знову ж таки, жодним чином не шаровари, а неширокі брюки. 

Широкі штани козаки почали носити тільки в кінці XVIII – початку XIX століття – за часів російсько-турецьких воєн і Задунайської Січі. Саме на зображення цього часу орієнтувався найвідоміший дослідник козацтва Дмитро Яворницький. На думку дослідників, у XVIII столітті козацький одяг складався з двох головних частин: жупана і черкески.Жупан сягав тільки до коліна, щоб не заважати швидко вскочити на коня, досить облягаючий. Застібали його на гаплик або ґудзик при комірі і підперезували поясом. Традиційним кольором запорізьких жупанів був червоний. Шили жупани або зі звичайного сукна, або з кармазину, особливого сукна малинового або темно-червоного кольору. Черкеска — одяг досить облягаючий, із фалдами позаду, із вирізаним коміром, підперезаний поясом.

 У мирний час запорожці одягались доволі багато. Сорочка з шовковими застібками, червоні чоботи. Поверх сорочки одягали кафтан, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Кафтан підперезували шовковим пасом — широким шовковим поясом, перетканим на кожну четвертину золотими або срібними нитками. Поверх кафтана накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпались один на другий і закладались ззаду під кобеняк, який вдягали під час дощу або негоди. На голові запорожці носили брилі або гострокінечну хутряну шапку, або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою. На кафтан через праве плече вішався на перев'язі самопал. А за поясом, на ланцюжках два пістолети і ніж замість кинджала. Шаблю в мирний час носили рідко, хіба тільки на раду.

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ