«Україна і світ»

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Розмова піде про  образотворче мистецтво Полтави.

4 липня відкрилася ретроспективну персональна виставка Євгена Курбали, члена НСХУ (1983 р.), живописця, художника-монументаліста, графіка, іконописця. Цього року йому виповнюється 75 років.  Відкрили її в Великій виставковій залі ПХМГМ ім. М. Ярошенка напередодні ювілею автора, що відбулося в Полтаві вперше, адже зазвичай це роблять у сам день ювілею, чи пізніше .

Євген Курбала закінчив Полтавську художню школу, Харківське художнє училище та Харківський художньо-промисловий інститут. Із 1973 року веде активну виставкову діяльність не лише на Україні, а й за кордоном. Багато подорожував світом, тому на виставці представлені пейзажі, портрети, тематичні картини, що показують життя,як України, так  Європи та Китаю, де прожив майже рік.

Його твори знаходяться у Польщі, Словакії,  Угорщині, Північній Македонії, Угорщині, Чехії, Китаї. Його творчість реалістична та послідовна. Полтавці добре знають його монументальні розписи та фрески. За складом таланту він є монументалістом. У нього ємкі образи. Твори живопису характеризують масштабні узагальнення і повнота. Твори настінних розписів по сухій та сирій штукатурці вітражів та мозаїк приваблюють глядачів тісним зв`язком із фресками в приміщенні  Полтавського автовокзалу, і у Полтавській школі-інтернаті № 2.

Ми знаємо Курбалу  і  як автора розпису  іконостасів у церквах:Покровсь4ка в с. Білики (1997 р.), Івана Хрестителя в с. Радивонівка (1998 р.), Віри, Надії, Любові та матері  їх Софії в м. Полтаві (2002 р.), Архістратига Михайла в с. Петрівка (2008 р.). А ще працював  в м. Світловодськ Кіровоградської області та  розписував храм Костянтина  й Олени в Македонії ( 2016 р.). Тут в його роботі поєдналися висока майстерність і сучасне осмислення давніх канонів, коли духовність і професіоналізм створили єдине ціле.  У Курбали бездоганне відчуття композиції, здатність оперувати різноманітними мотивами, вміння розгорнути панорамне дійство так, що його кожний сюжет, дійство, особа сприймаються як органічна частина цілого. Стилістику живопису вирізняє академічна ідеалізація і реалістична побутовість, повний аскетизм та величність художніх образів, урочистість. Він  не одне десятиріччя в Полтаві зображує прадавню міфологію українців, як на фресці «Свято Івана Купала» (1983 р.) та на триптиху, присвяченому  цьому ж святу. Курбалі вдалося проникнути у творчу та психологічну фантазію українського народу , показати поетичність, багатство і своєрідність національних традицій, що сягають своїми коріннями в далеке минуле. Він створив дивовижний і міфологічний  світ жіночої краси. На виставці показана велика серія творів у жанрі Ню.  Саме через тему з варіаціями – жіночі груди  перед нами розкривається цей світ. Жінки на картинах Курбали ховають від глядача свої обличчя, вони абстрагуються від світу та часу. Їх загадки знає лише автор картин. 

Спробував він свої сили  і як театральний художник, адже дипломною роботою  стало художнє оформлення вистави «Хроніка часів Бальзамінова».

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ