Вже з давніх часів роль жінок у науці була досить помітною. В історії добре відомі не тільки «вчені мужі», а й «вчені жони». Першою жінкою-вченим вважається знатна давньоєгипетська цілителька Меріт Птах. Вона мала власну школу і залишила трактати з основ медицини. Середні століття сильно загальмували розвиток науки взагалі. А вже жінкам шлях у цю сферу був замовлений категорично.
В епоху Відродження наука стала розвиватися, правда, зусиллям виключно чоловіків. І тільки на початку ХІХ століття прекрасна стать почала входити до професорського складу університетів і публікуватися в серйозних наукових виданнях. У 1903 році Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з фізики. А через вісім років повторила свій успіх в галузі хімії. Всього в науці цю престижну премію отримали 18 жінок.
Для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечити гендерну рівність Генеральна Асамблея ООН ввела для відзначення Міжнародний день жінок і дівчат у науці, який відзначають, починаючи з 2016 року, 11 лютого. Заснуванню цієї дати передувала прийнята 20 грудня 2013 року резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій зізнавався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки та інновацій, як запорука забезпечення гендерної рівності в даних сферах. Примітний той факт, що згадка в назві свята дівчат не випадкова. Адже вона спрямована на актуалізацію теми участі в наукових спільнотах шкільного періоду навчання не тільки хлопчиків, а й дівчаток. У наш час жінки складають лише 35% всіх студентів, які навчаються за спеціальностями НТІМ (наука, техніка, інженерія, математика)
Суспільство досягло значних успіхів у справі залучення жінок у науку.
Ізабелла Бьорд – британська дослідниця ХІХ століття.
Розалінд Франклі – британська біофізикиня, що зробила важливий внесок у розуміння структури ДНК, вірусів.
Нетті Стівенс – американська біологиня, яка першою встановила залежність статі від набору хромосом.
Амалія Ньютер – видатна німецька математикиня, найбільш відома внеском у абстрактну алгебру і теоретичну фізику.
Лідирує у списку європейських держав Латвія, там налічується 51% жінок в наукових дослідженнях і розробках.
Україна належить до країн з високим рівнем участі жінок у наукових дослідженнях та займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни світу – 45%.
Серед визначних українських науковиць є спеціалісти різних галузей, вони гучно зарекомендували себе в молекулярній біофізиці, психології, наноматеріалознавстві та комп’ютерній інженерії.
Марина В’язовська – українська вчена, доктор природничих наук, отримала у 2016 році одну з найпрестижніших математичних нагород світу – «Премію Салема», яку присудили за відкриття світового рівня. Її відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв’язку, інтернету та космічних досліджень.
Ольга Броварець – докторка фізико-математичних наук, яка разом з керівником створила внутрішньо несуперечливу та логічно замкнуту теорію спонтанного точкового мутагенезу.
Галина Клим – докторка технічних наук, яка досліджує сенсорні елементи на основі халькогенідних стекол, займається розробкою мініатюрних високонадійних сенсорів для інформаційно-вимірювальних комплексів.
Відомі у науковому світі Ніна Вірченко – відома вчена у галузі математики, доктор фізико-математичних наук, професорка та Олена Маслова – біолог, яка досліджувала мезенхімальні клітини тканини пуповини. Дослідження і наукові праці Антоніни Прихотько й досі використовують у різних галузях біології, хімії та медицини, а Клавдія Латишева – перша в Україні жінка, яка захистила дисертацію на здобуття ступеню кандидата та доктора фізико-математичних наук.
Всім, кого зацікавили винаходи та шлях жінок у науку, можуть завітати до бібліотеки-філії №5, де їм запропонують відповідну літературу.
Полтавська земля теж багата жінками-науковицями. В кожному вузі нашого краю працюють професори та кандидати наук. У здобутках вчених- жінок наукові роботи, монографії, методичні рекомендації. Усі вони не тільки цілеспрямовані, а й наполегливі на науковому поприщі. Майже всі науковиці – викладачки, вони є ініціаторами багатьох цікавих наукових проєктів для молодих науковців і студентів. Якщо проаналізувати наукову галузь Полтавщини, то можна простежити як наполегливо і самовіддано жінки торують нелегкий шлях до науки.
Отже, світові потрібна наука, а науці потрібні жінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар