четвер, 5 травня 2022 р.

«Висока і струнка, з довжелезною чорною косою, а на плечі сидить ворон»

Знана майстриня декоративно-ужиткового мистецтва Любов Панченко, котра займалася декоруванням одягу в українському національному стилі, як і її багатостраждальне місто Буча потрапила під окупацію рашиської нечисті. Немолода і хвора, прикута до ліжка жінка, фактично цілий місяць голодувала та зазнавала інших поневірянь. Це й підкосило її здоров’я. «Любов Панченко не зламали в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали», - написав очільник Бучі Анатолій Федорук. Коли Бучу визволили, друзі та небайдужі волонтери одразу ж доправили художницю до лікарні, утім було вже занадто пізно. 

Любов Панченко – легенда українського національного мистецтва. Вона  була професійним художником-модельєром України, почесний громадянином міста Бучі, лауреатом премії ім. В. Стуса, членом Союзу Українок, яка належить до групи славних митців-шістдесятників, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги. Вона завжди обстоювала українську мову і культуру. Панченко малювала писанки, вишивала національні строї для хорів, збирала гроші для допомоги політв’язням, що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція різдвяного колядування та вертепу.

В усіх творах Панченко, незалежно від техніки виконання, є українські мотиви. Вона добре знала народне мистецтво і спиралася на нього у власній роботі. Зокрема, вплітала національні орнаменти в малюнки і в дизайн одягу.

Вся її творчість – то неймовірний український колорит. Тому  ще за радянських часів вона зазнала гонінь, а її творчість усіляко намагалися нівелювати та замовчувати. Сьогодні роботи мисткині можна побачити у приватних колекціях її друзів, а також у фондах українського Музею шістдесятництва.

В 2021 році був виданий альбом творчості  Любові Панченко — перше і єдине видання її творів, підсумок її життя і, водночас, повернення її імені в українське мистецтво.


 

1 коментар: