«Калевала» - карело-фінська епічна поема, написана особливим ритмічним віршем – руною (піснею-заклинанням). В центрі твору – історія сватання кількох героїв до красуні Айно, дочки злої відьми Лоухі, яка не бажаючи віддавати дочку заміж, посилає женихів на смерть, вигадуючи різні небезпечні завдання для них (слідуючи старому фінському весільному звичаєві).
Віршована форма цього твору нагадує «музику виражену словом», хоча ,звісно, в цьому є велика заслуга упорядника «Калевали» Еліоса Ленрота, який зібрав і літературно обробив давні карело-фінські пісні ритуально-магічного характеру. Не випадково в «Калевалі» цетральне місце займає ідея про те, що магічне заклинання , яке має страшну і благотворну силу, виступає саме у віршованій формі. Особливо яскраво це виражено в епізоді , коли мудрець Вяйно Мейнен за допомогою слова заклинання мало не вбив Еукхайнена. Читаючи «Калевалу» ми пізнаємо давній світ північної Європи.
«Калевала» - це твір не менш значимий ніж «Іліада» та «Одісея» Гомера.
Євген Чумак, читач бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар