Ми продовжуємо цикл нарисів та замальовок нашої постійної дописувачки та волонтера Оксани Кравченко «Моя Полтава мої роки і спогади».
10 червня у камерній та душевній обстановці відбувся ранок бардівської пісні Ігоря Нікітіна, родом із Сімферополя, який вже понад 30 років живе і працює в Полтаві.
Ностальгічна зустріч під назвою «Навколо нас - війна, а в середині нас - любов» проходила зранку у мистецькій кав`ярні «Сто доріг». На заході Ігор розповів про своє навчання у Харкові. Біженці згадували своє ставлення до цього міста до і під час війни. У Харкові батько педагога Вікторії Чернякової, нинішньої переселенки, викладав у пана Ігоря, в університеті, а ще показував студентам зіркове небо під час літньої практики. Наш бард в юності присвятив йому пісню. Домовилися на наступну зустріч 20 червня, а донька професора , автора 4-х підручників українською мовою, пообіцяла, що батько, викладач та волонтер, буде цієї днини в нашому місті. На ранку звучали пісні про Харків, про хлопчика Сеню, про початок війни 24 лютого. А ще пан Ігор згадав про 1 суботу червня, коли щороку зустрічався із друзями-студентами. На заході у кафе звучали пісні не тільки нашого земляка, а й барда Юрія Візбора, котрий прожив лише 50 років, які співали всі разом. Його мати Марія Шевченко - із України, а батько Юзеф Візборас - литовець. Наступна зустріч із Ігорем Нікітіним відбудеться 20 червня. Отож не пропустіть, шановні читачі блогу «Бібліомозаїка».
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Які ж ви молодці, що влаштовуєте свята на війні!
ВідповістиВидалити